21120; 2001 р. – 20242; 2002 р. – 21112; 2003 р. – 22701 травма. В 2003 р. кількість цих травм, як бачимо, в порівнянні з іншими роками зросла на майже на 1600 випадків. Майже в усіх районах області цей показник збільшився, тільки в Городенківському ( 151,2 – 125,0 на 10 тис. нас. ), м. Болехові ( 350,1 – 328,3 на 10 тис. нас. ) цей показник трохи знизився, проте в м. Болехів він значно вищий, ніж по області. Також травм цього виду досить багато в Косівському районі ( 347,8 – 345,2 на 10 тис. нас. ).
Кількість внутрішньочерепних травм невелика ( табл. №10 ). По Івано-Франківській області з 2000 р. по 2003 р. їх кількість зменшилась з 1924 до 1885 випадків. Багато таких травм за даний період зафіксовано в м. Болехів ( 52,8 – 74,3 на 10 тис. нас. ) та Волинському районі ( 40,1 – 40,6 ). Нижче загальнообласного цей показник в Калуському ( 7,1 – 6,6 ), Надвірнянському ( 5,7 – 4,6 ) та Снятинському ( 3,0 – 6,2 на 10 тис. нас.) районах.
Травм внутрішніх органів грудної, черевної порожнини і тазу також досить небагато порівняно з іншими травмами. Їх кількість протягом даного періоду практично не змінювалася ( табл. №10 ). В 2000 р. – 1,6; 2001 – 1,5; 2002 – 1,4; 2003 – 1,6 на 10 тис. нас. по Івано-Франківській області. В м. Яремча цих травм не зафіксовано взагалі, а в м. Болехів цей показник значно вищий 2000 – 7,4; 2001 – 7,5; 2002 – 4,2; 2003 – 2,3, проте спостерігається його зменшення.
Травми нервів і спинного мозку становлять невелику частку усіх травм ( табл. № 10, мал. 3.8.1 ). По області 2000 рік – 1,9; 2001 – 0,8; 2002 – 0,5; 2003 – 1,0 на 10 тис. нас. Майже в усіх районах цей показник нижчий, а інколи такі травми не зареєстровані взагалі ( 2001 рік – Верховинський, Городенківський, Долинський та Калуський р-ни; 2002 – Богородчанський, Верховинський, Галицький, Коломийський р-ни; 2003 – Верховинський, Городенківський, Калуський, Рогатинський та м. Яремча ). Дуже високий цей показник в м. Болехів, що значною мірою впливає на загальнообласний 2000р. – 9,2; 2001 – 8,6; 2002 – 8,9; 2003 – 20,5 на 10 тис. нас.
Розтрощення та травматична ампутація ділянок тіла травм цього виду порівняно також не дуже багато ( табл. №10, мал. 8.1 ), проте їх кількість зростає: 2000р. – 413, 2001 р. – 441, 2002 р. – 467, 2003 р. – 478 травм по області. Характеристика в розрізі районів характеризується відповідною діаграмою ( мал. 3.8.2 ).
Інші травми уточнені та не уточнені або множинних ділянок тіла мають невелику частку серед усіх травм ( табл.№10, мал. 8.1 ). В 2000 р. було зареєстровано 456 травм цього виду, в 2001 – 457, 2002 – 451, 2003 – 650, тобто значне підвищення зареєстроване в 2003 році. В розрізі районів ці травми розміщені наступним чином ( мал. 3.8.3 ).
Наслідки проникнення стороннього тіла через отвір – кількість цих травм протягом даного періоду в області практично не мінялася ( табл. №10, мал. 8.1 ): 2000р. – 1711, 2001р. – 1990, 2002р. – 1971, 2003р. – 1953 випадки. По районах картина наступна ( мал. 3.8.4.).
Термічні та хімічні опіки мають незначну тенденцію до зниження ( табл. №10, мал. 3.8.5 ). В 2000 році зареєстровано 1941 випадок, 2001 – 1623, 2002 – 1529, 2003 – 1529.
Якщо розглянути порайонно, то цей показник найвищий в Снятинському ( 24,6; 22,5; 23,6; 24,2 відповідно ) та Галицькому ( 30,1; 29,0; 25,8; 17,7 відповідно ) районах, а найнижчий в Верховинському районі ( 2000 р. - 9,8; 2001 р. - 5,1; 2002 р. - 7,9; 2003 р. - 6,0 на 10 тис. нас. ).
Отруєння ліками та біологічними речовинами протягом досліджуваного періоду в нашій області зареєстровано порівняно не дуже багато ( табл. №10 ) 2000 рік – 133 випадки, 2001 – 78, 2002 – 107, 2003 – 93. В розрізі районів цей вид травм можна дослідити на відповідній діаграмі ( мал. 3.8.6 ).
Рівень травматизму в дітей віком від 0 до 14 років у районах Івано-Франківської області. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку.
Травми серед дітей зустрічаються досить часто. За даними різних авторів, від 22 до 30 відсотків усіх травм припадає на дитячий вік.
Дитячий травматизм має багато характерних особливостей. Вони насамперед зумовлюються віком, статтю і психічним та фізичним розвитком дитини.
Розрізняють побутовий, шкільний, дорожньо-транспортний, вуличний та спортивний травматизм дітей. Щоб краще розібратися у причинах зазначених видів нещасних випадків серед дітей треба розглянути їх окремо.
Всього за даний період в нашій області було зареєстровано 36516 травм у дітей віком від 0 до 14 років. Зокрема в 2000р. – 9269 випадків, 2001р. – 8740, 2002р. – 8976, 2003р. – 9531. Найменше травм було в 2001 році, а найбільше в 2003 з досліджуваного періоду. В розрізі районів найвищий дитячий травматизм у Снятинському районі ( відповідно по роках 566,7; 513,1; 585,3; 767,5 на 10 тис. нас., а найнижчий у Верховинському ( відповідно 200,0; 146,7; 159,7; 171,4 на 10 тис. нас. ). Значно зріс