Серед дитячого травматизму в нашій області, як і в Україні переважає побутовий травматизм, наступний вуличний, потім іде шкільний, спортивний і дорожньо транспортний. Якщо всі травми взяти за 100%, то у відсотковому співвідношенні види дитячого травматизму по роках можна побачити на відповідній діаграмі ( мал. 3.9.2 ).

Розглянемо кожний вид травматизму зокрема.

Шкільний травматизм – це травми, які отримують діти перебуваючи у школі ( на уроках чи на перерві ). Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти, як правило, проводять перерви, як їм заманеться, їхнім дозвіллям ніхто не займається. Проте діти можуть отримувати травми і під час занять фізкультурою та виробничим навчанням.

В Івано-Франківській області кількість шкільних травм за досліджуваний період була наступна: 2000 рік – 339, 2001 – 292, 2002 – 337, 2003 – 318, в абсолютних числах відповідно 12,1; 10,4; 12,2; 11,8. У Верховинському та Тлумацькому районах і в містах Яремча та Болехів травм отриманих в школі не було зареєстровано. Найвищий цей показник в Коломийському ( 2000р. – 19,8; 2001р. – 11,2; 2002р. – 23,6; 2003р. – 16,4 на 10 тис. нас. ) та Долинському ( відповідно 16,5; 19,4; 21,4; 14,0 на 10 тис. нас. ). В цих районах він є й значно вищим, ніж загально обласний шкільний травматизм ( табл. №11, мал. 3.9.3 ).

Побутовий травматизм – це ті травми, що діти отримують у побуті. Ушкодження при цьому найрізноманітніші. Причини побутового травматизму також різні але найчастіші з них – недостатній догляд батьків, особливо під час відпочинку, погана виховна робота, необладнані ігрові майданчики, дитячі кімнати, парки. Кількість побутових травм серед дітей за даний період наступна: 2000 рік – 6865, 2001 – 6601, 2002 – 6770, 2003 – 7095, в перерахунку на 10 тис. нас. відповідно 244,9; 235,5; 245,2; 262,9, тобто як ми бачимо цей показник зріс, що є достатньо негативним. В розрізі районів найбільше побутових травм серед дітей в Тлумацькому районі 2000р. – 364,4; 2001р. – 399,1; 2002р. – 264,8; 2003р. – 476,6 випадків на 10 тис. нас. Найменше в Тисменицькому районі відповідно 110,8; 97,6; 111,6; 108,8 на 10 тис. нас. Значний спалах дитячого травматизму спостерігався в м. Яремча в 2000 році 787,8 випадки на 10 тис. нас. ( табл. №11, мал. 3.9.4 )

Дорожньо-транспортний травматизм є найтяжчим, з найбільшим відсотком смертності є травми від автобусів, тролейбусів, автомашин та ін. видів транспорту. Головними причинами знову ж таки є бездоглядність дітей на вулиці, незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом, неправильне уявлення деяких дітей про геройство і мужність ( н-д: десятирічна Оксанка кинулася рятувати свою улюблену кішку від автомобіля і потрапила під колеса. Одержала множинні переломи правої ноги, розрив печінки, забій головного мозку. По-дорозі до лікарні дівчинка померла ).

Кількість травм отриманих дітьми під час дорожньо-транспортних пригод за досліджуваний період така: 2000 рік – 95, 2001 – 81, 2002 – 80, 2003 – 134, в перерахунку на 10 тис. нас. відповідно 3,4; 2,9; 2,9; 5,0. Як ми бачимо в 2003 році дорожньо-транспортний травматизм серед дітей значно зріс. По районах можна спостерігати наступну картину: в Тлумацькому районі та в м. Болехові таких травм не було зареєстровано взагалі, Найбільша кількість травм даного виду в Снятинському районі ( 2000р.-1,5; 2001 – 19,0; 2002 – 14,7; 2003 – 41,2 випадки на 10 тис. нас. ) ( табл. №11, мал. 3.9.5 ).

Кількість вуличних травм серед дітей достатньо велика. 2000р. – 1368 випадків, 2001 – 1160, 2002 – 1101, 2003 – 1326, в перерахунку на 10 тис. нас. відповідно 48,8; 41,4; 39,9; 49,1. У 2001 і 2002 році спостерігалась тенденція до зниження цього виду травматизму, а в 2003 кількість вуличних травм зросла знову. Основна причина вуличного травматизму, як і інших травм не доглянутість за дітьми, погана виховна робота, неорганізований відпочинок дітей в позашкільний час, а також поганий стан ігрових площадок. Відсутній за досліджуваний період вуличний травматизм в Верховинському та Тлумацькому районах, а найвищий рівень цього травматизму в Рожнятівському ( 2000 – 86,1; 2001 – 96,4; 2002 – 90,2; 2003 –88,8 випадки на 10 тис. нас. ) і Волинському ( 2000 – 51,7; 2001 – 111,0; 2002 – 87,7; 2003 –75,6 на 10 тис. нас. ) районах ( табл. №11, мал. 3.9.6 ).

Кількість спортивних травм по Івано-Франківській області з 2000 по 2003 рік зросла: 2000р. – 107, 2001 – 104, 2002 – 160, 2003 – 198, в перерахунку на 10 тис. нас. відповідно: 3,8; 3,7; 5,8; 7,3 випадки. В Тлумацькому районі та м. Болехів за даний період спортивних травм серед дітей не зареєстровано, найвищий спортивний травматизм в м. Яремча, що в основному пов’язане з заняттями гірськолижним спортом ( табл. №11, мал. 3.9.7 ).

Рівень травматизму по локалізаціях травм серед дитячого населення у