Вплив мікроклімату на самопочуття людини

Безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність справляє мікроклімат.

Мікроклімат-це:1) Клімат надземного шару повітря невеликої території (узлісся, поля, площі міста і ін.)

2) Кліматичні умови, що штучно створюються в закритих приміщеннях (напр., в житлі) для захисту від несприятливих зовнішніх впливів і створення зони комфорту.

Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.

Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу самовіддачі при випаровуванні поту.

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад 30 0С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...20% призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.

Для відновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4...5 л на чоловіка за зміну) білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може привести до накопичення теплоти в організмі ї до гіпертермії – стану, при якому температура тіла піднімається до 38...40 0С. При гіпертермії і, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання прискорюється, в крові зростає вміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об’єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об’єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З’являється м’язове тремтіння, при якому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяється протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.

Вплив температури повітря на середню продуктивність праці характеризується графіком:

Оптимальні та допустимі метеорологічні умови на робочих місцях нормуються залежно від пори року, категорії робіт за важкістю та від характеристики приміщення за тепло надлишками.

Нижче наводяться оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з врахуванням надлишків явного тепла, важкості виконуваних робіт та періоду року.

Період року |

Категорія робіт | Температура

0С | Відносна вологість (%) | Шв.Руху повітря м/с

Оптим. | Допуст. | Оптим. | Допуст. | Оптим. | Допуст.

Холодний та перехідний | Середньої

важкості | 18-20 | 17-22 | 40-60 | 75 | 0,2 | 0,3

Оптимальними вважаються такі умови праці, за яких має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість дискомфортних відчуттів, але таких, що не виходять за межі можливості організму.

Для забезпечення нормальних метеорологічних умов на робочому місці розглянуті параметри повинні бути взаємопов’язаними. За низької температури оточуючого повітря його рухливість повинна бути мінімальною, оскільки підвищена рухливість повітря створює відчуття ще більшого холоду, а недостатня рухливість повітря за високої температури – відчуття перегрівання.

Оптимальне для організму людини поєднання параметрів температури, відносної вологості та швидкості руху повітря складає комфортність робочої зони.

Для умов роботи операторів відчуття теплового комфорту має місце при температурі близько +210С , відносній вологості близько 60% та швидкості повітря не більше 0.2 м/сек.

При важчій праці температурна комфортність досягається при більш низьких температурах (до +150С). Значення відносної вологості найсприятливіші в межах 40-60%. Комфортна швидкість повітря збільшується при підвищенні температури.

Іонізація повітря

ІОНІЗАЦІЯ - перетворення атомів і молекул в іони. Ступінь іонізації - відношення числа іонів до числа нейтральних часток в одиниці об'єму. Іонізація у в газах виникає в результаті відриву від атома або молекули одного або декількох електронів під впливом зовнішніх впливів; у разі прилипання електрона до атома або молекули може утворитися негативний іон. Енергія, необхідна для відриву електрона, називається енергією іонізації. Іонізація відбувається при поглинанні електромагнітного випромінювання (фотоіонізація), при нагріванні газу (термічна іонізація), при впливі електричного поля, при зіткненні часток з електронами і збудженими частками (ударна іонізація) і інш.

Іонізація повітря - електричне явища в атмосфері. Відбувається в результаті дії електричного поля атмосфери, електричних зарядів хмар і опадів, електричних струмів і розрядів в атмосфері і т. д., відбувається в основному в іоносфері.

ІОНОСФЕРА - це верхні шари атмосфери, починаючи від 50-80 км, що характеризуються значним вмістом атмосферних іонів і вільних електронів. Верхньою границею іоносфери є зовнішня частина магнітосфери Землі. Причина підвищення іонізації повітря в іоносфері розкладання молекул атмосфери газів під дією ультрафіолетової і рентгенівської