Шкідливий виробничий фактор — фактор, вплив якого на працюючого може привести до захворювання.

Групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

Фізичні:

вироби заготівлі, що переміщаються, незахищені рухливі елементи виробничого устаткування;

загазованість, запиленість робочої зони;

підвищений рівень шуму;

підвищений рівень напруги в ел. мережі, замикання якого може відбутися в тілі людини;

підвищений рівень іонізуючого випромінювання;

підвищений рівень ел-магнітных полів;

підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

недостатня освітленість робочої зони.

Хімічні:

Різного роду подразники (отруйні, токсичні речовини)

Біологічні:

макро- і мікроорганізми

Психо-фізіологічні:

фізичні перевантаження:

статичні навантаження;

динамічні навантаження;

гіподинамія

нервово - емоційні навантаження:

розумова перенапруга;

перевтома;

перенапруга аналізаторів (шкірні, зорові, слухові і т.д.)

монотонність праці;

емоційні перенавантаження;

В наш час актуальним є питання не лише захисту людини від шкідливих і небезпечних факторів виробництва та навколишнього середовища, але і захисту навколишньго середовища від впливу людини та виробництва.

Фізичні фактори існування –метеорологічні- мікроклімат, температура, вологість, швидкість повітряного потоку, запиленість.

Мікроклімат - Кліматичні умови, що штучно створюються в закритих приміщеннях (напр., в житлі) для захисту від несприятливих зовнішніх впливів і створення зони комфорту.

Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.

Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу самовіддачі при випаровуванні поту.

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад 30 0С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...20% призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.

Для відновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4...5 л на чоловіка за зміну) білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може привести до накопичення теплоти в організмі ї до гіпертермії – стану, при якому температура тіла піднімається до 38...40 0С. При гіпертермії і, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання прискорюється, в крові зростає вміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об’єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об’єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З’являється м’язове тремтіння, при якому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяється протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.

Наступним чинником, що розглядається буде П И Л - найдрібніші тверді частки, здатні деякий час знаходитися в повітрі у зваженому стані. Утворюється при ритті комунікаційних ліній, монтажі будівель, обробних роботах, очищенні поверхонь і інш. Пилок характеризується хімічним складом, розміром і формою часток, їх щільністю, електричними, магнітними і іншими властивостями. Міра порібненості пилку називається її дисперсністю. Дисперсний склад можна уявити з допомогою таблиць, математичних виразів або графіків. Одна з основних характеристик величин пилку - швидкість витання часток, швидкість їх осадження під дією сили тяжіння в повітрі. В залежності від складу пилку змінюється його шкідливість; наприклад, найбільш шкідливим для людини вважається діоксид кремнію SiO, який викликає таке захворювання, як силікоз. За хімічним складом пилок поділяється на органічний (деревний, ), неорганічний (цементний) і змішаний. Рівень коливається від 1 до 10 мг/кубіч.м.