тютюну підвищує і ймовірність ранніх експериментів дітей з курінням. Якщо мати викурювала під час вагітності півпачки сигарет на день, то ймовірність того, що її діти почнуть курити до 10-літнього віку, збільшується в 5,5 рази. На додачу, у дітей виявляються підвищені показники тривоги-депресії та агресивності, що, ймовірно, пояснює вплив однолітків-курців. Материнське куріння у 10-літньому віці дитини не мало істотного впливу на частоту ранніх експериментів [11].
У літературі висловлюється думка [56], що внутрішньоутробний вплив того чи іншого наркотику може викликати подальше звертання до подібних речовин у дорослих дітей. Це пов'язують зі здатністю наркотиків спричиняти реорганізацію нейронних ланцюгів у центральній нервовій системі, що змінює рівень стресу чи способи реагування на нього.
Психоактивні речовини характеризуються тим, що вони змінюють рівні так званих нейромедіаторів, тобто речовин, за допомогою яких нервові клітини взаємодіють між собою. Ці самі сукупності нейромедіаторів визначають, чи почуватиметься людина щасливою чи нещасливою, напруженою чи розслабленою. Стрес - це не зовсім обставини зовнішнього життя, як більшість людей звикла вважати, а радше стан організму як реакція на ті обставини, які у інших людей можуть не викликати стресу. Саме таким чином - змінюючи зв'язки між нервовими клітинами і змінюючи сукупності нейромедіаторів - діють усі психоактивні речовини. Нікотин як наркотик, який викликає залежність, у цьому розумінні не є винятком. Результат для дитини матері, яка курить, може полягати у зміненому регулюванні стану структур головного мозку. Це (у свою чергу) виявляється у підвищеній частоті станів стресу та пошуків виходу з них за допомогою того ж таки нікотину чи інших психоактивних речовин.
Куріння матері під час вагітності підвищує ризик діабету й ожиріння для майбутньої дитини
Як повідомив у січні 2002 року авторитетний "Британський медичний журнал", багаторічні дослідження медиків виявили, що наслідком куріння вагітної жінки може стати діабет чи ожиріння її майбутньої дитини. Дослідники з Каролінського інституту (Стокгольм, Швеція) розглянули дані британського національного дослідження розвитку дітей. Об'єктом дослідження обрали 17 тисяч чоловік, які народилися протягом одного березневого тижня 1958 року. При народженні акушери з'ясовували в породілей, чи не курили вони під час вагітності, зокрема, після четвертого місяця вагітності. Народжені діти перебували під лікарським наглядом до 33 років. У підсумку з'ясувалося, що у тих, чиї матері курили перед їхнім народженням 10 чи більш сигарет на день, ризик цукрового діабету зростав у 4,5 рази порівняно з дітьми тих, які не курили, а у випадку куріння меншої кількості сигарет ризик збільшувався тільки у 4,13 рази. Ризик ожиріння у тих дітей, у яких не було діабету, виявився на 34-38% вищим порівняно з тими, чиї матері не курили. Ці стани проявлялися у ранньому віці, починаючи з 16 років, коли такі захворювання дуже рідкісні. При цьому дослідники вважали, що отримані оцінки були консервативними, оскільки у обстежених є ймовірність розвитку захворювань у наступні роки.
Враховувався також фактор куріння у підлітковому віці, який так само впливав на ризик розвитку діабету другого типу [8]. Дослідники припускають, що такий взаємозв'язок між материнським курінням і діабетом у дитини може зумовлюватися змінами у метаболізмі в плоду, які настають під дією компонентів тютюнового диму. Куріння може мати, з одного боку, токсичний вплив на плід, з іншого боку, викликає брак харчування. Цей брак харчування призводить до того, що тіло дитини ніби очікує, що у світі, де вона житиме, недостатньо їжі, а тому виявляє резистентність до інсуліну і схильність до накопичення жиру. Таке метаболічне програмування виявляється неадекватним нинішнім особливостям харчування з достатньою кількістю висококалорійних продуктів та браком рухової активності.
Досить масштабні раніше опубліковані дані також указують на взаємозв'язок між материнським курінням під час вагітності і недостатньою масою дитини тіла при народженні, з одного боку, і зв'язок між недостатньою масою немовлят і згодом розвитком таких станів, як діабет, ожиріння, підвищений артеріальний тиск і серцево-судинні захворювання, з іншого.
Таким чином, куріння матері під час вагітності не тільки чинить безпосередній шкідливий вплив на дитину, але також має і довгостроковий ефект, який проявляється вже у дорослому житті.
Синдром раптової дитячої смерті
Синдром раптової дитячої смерті (СРДС) чи "смерть у колисці" - це смерть дитини першого року життя, у якої не виявлялося якихось відхилень у стані здоров'я.
У розвинених країнах даний синдром є основною причиною смерті дітей у віці від одного місяця до одного року [58,59 ], і там приділяється більше уваги СРДС, оскільки вдалося вжити ефективних заходів щодо зниження дитячої смертності через інші причини. Саме тоді СРДС стає помітнішим, виходить на передній план, змушує з'ясовувати причини цих на перший погляд безпідставних смертей і шукати шляху їх зменшення.
Епідеміологічні дослідження встановили зв'язок даного синдрому з різноманітними факторам. Вони показали, що до числа факторів ризику СРДС належать положення сплячої дитини на животі, кімнати з надмірним опаленням, дуже м'яка постіль, підвищений тонус блукаючого нерва, післяпологова депресія у матері і тютюновий дим. При цьому тютюновий дим є найнебезпечнішим, однак його вплив найлегше попередити з усіх інших факторів СРДС [58,40 ].
Проведене в Шеффілді (Великобританія) дослідження [51] виявило, що куріння було найважливішим фактором, і воно збільшувало ризик у середньому всемеро, а наступний за значимістю фактор (післяпологова депресія) підвищував ризик у середньому втричі.
Найбільше проведене у Великобританії дослідження [41] ґрунтувалося на матеріалі 450 дітей, які померли у низці регіонів Великобританії в 1993-1996 роках, і встановило, що багато померлих