В повітрі завжди є певна кількість заряджених частинок (іонів). При нормальних умовах в 1см3 чистого повітря міститься 1000 негативно заряджених іонів і понад 1200 позитивно заряджених. Однак цей баланс суттєво змінюється вже через 5хвилин роботи комп’ютера - концентрація негативно заряджених іонів зменшується в 8 раз, а приблизно через 3 години зменшується до 0. Така зміна іонного складу повітря призводить до негативної дії, розвиток втоми, погіршується діяльність нервово-судинної системи, бронхо-легеневого апарату, розумової діяльності, значний вплив на короткотермінову пам'ять .

ДНАОП 0.03-3.06-80 „Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщеннях” регламентує рівні іонізації повітря приміщень при роботі за комп’ютером (таблиця 5.3).

Таблиця 1.2- Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК

Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря

п+ | п'

Мінімально необхідні Оптимальні

Максимально допустимі | 400

1500—3000

50000 | 600

3000—5000

50000

Необхідні концентрації n+ і n- при використанні комп’ютерів можна забезпечити застосуванням: генераторів негативних іонів, установок штучного зволоження повітря, кондиціонерів, використання приточно-витяжної вентиляції, захисних екранів, що заземлені.

Таким чином на користувачів комп’ютерів впливає цілий комплекс небезпечних факторів. При ігноруванні даних факторів у користувачів комп’ютерів найчастіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Урахування ступеня та якості впливу цих факторів на функціональний стан дозволяють розробити заходи та засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів.

Керівництво підприємства по мірі можливостей забезпечує нормальну роботу своїх працівників. В кожному приміщені з комп’ютерами встановлений місцевий кондиціонер, ергономічність робочого місця користувача комп’ютера відповідає нормам. Проте вплив усіх факторів неможливо ліквідувати, а сам трудовий процес характеризується значними психоемоційними навантаженнями, монотонією, загальною гіподинамією на фоні значних фізичних навантажень, що припадають лише на кисті. Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу різноманітних виробничих факторів у користувачів можуть розвинутись певні розлади здоров'я, що пов'язані з роботою за комп'ютером.

1.3 Забезпечення нормальних умов праці

Для забезпечення здорових і безпечних умов праці важливо дотримуватись діючих нормативних документів, що також впливає на підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів.

Виробничі приміщення для роботи з комп’ютерами повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП.2.01.02-85 "Противопожарные норми" та низці інших нормативних документів. Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені комп’ютери відображені в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Номенклатура санітарно-побутових приміщень на підприємстві наведена в таблиці 5.3

Таблиця 5.3- Номенклатура санітарно-побутових приміщень

Виробниче приміщення | Кількість працівник-ків | Норма площі на одного працівника,м2 | Необхідна площа, м2 | Фактична площа, м2 | Висновок

Кабінет директора | 2 | 6 | 12 | 15 | Приміщення відповідає нормам

Бухгалтерія | 2 | 6 | 12 | 18 | Приміщення відповідає нормам

Склад | 5 | - | - | 40 | Приміщення відповідає нормам

Туалет | На одну людину | 0,14 | 0,14 | 0,5 | Приміщення відповідає нормам

Отже, фактична площа приміщень відповідає встановленим нормам. Проте є ряд факторів, які не враховані при обладнанні робочих приміщень:

- вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні позирки). Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7— 0,8; стін 0,5—0,6; підлоги 0,3—0,5; інших поверхонь 0,4—0,5;

- поверхня підлоги є не рівною, слизькою, не зручною для очищення та вологого прибирання. У приміщеннях з ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом. Наявність останнього полегшує також проведення обов'язкового щоденного вологого прибирання;

- при приміщеннях з комп’ютерами мають бути обладнані приміщення для відпочинку під час роботи, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення. Всі ці приміщення повинні відповідати СНиП 2.09.04-87 "Административные й бытовне здания". В приміщенні (кімнаті) психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою;

- риміщення з комп’ютерами мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Такі умови визначаються, в основному, категорією роботи, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальними та допустимими. Оскільки робота за комп’ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005-88)

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з комп’ютерами мають забезпечуватися оптимальні значення параметрів мікроклімату (таблиці 5.4)

Таблиця 1.4- Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з комп’ютерами

Період року |

Категорія робіт (ГОСТІ 2. 1.005-88) |

Температура повітря, °С |

Відносна вологість повітря, % |

Швидкість руху повітря, м/с

Холодний |

Легка — Іа |

22—24 |

40—60 |

0,1

Легка — 16 |

21—23 |

40—60 |

0,1

Теплий |

Легка — Іа |

23—25 |

40—60 |

0,1

Легка — 16 |

22—24 |

40—60 |

0,2

Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з комп’ютерами мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією характеристика яких наведена в таблиці 5.5

Таблиця 1.5- Характеристика системи вентиляції

Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність