По переважаючих компонентах води, в основному, хлоридно-гідрокарбонатні, натрієво-кальцієві. Тип їх переважаюче хлоридний, рідше сульфатний двох підтипів, ще рідше гідрокарбонатний.

В 1985 році вивчався гідрохімічний розріз ареалу №.2 (мал. 4 ЛІ) Із малюнка видно, що проходить диференціація (сігерація) розсолів по глибині. Наприклад, якщо в свердловині 630 мінералізація води в верхній частині водоносного горизонту дорівнює 1,3 г/л, то в нижній -- 60,41 г/п.Ц

В 1985-1986 роках проводилося вивчення ареалу № 2 за допомогою фі-зичного моделювання (на фільтраційному лотку).

При переході від моделі до натури із результатів фізичного моделю-вання одержані слідуючі характеристики динаміки засолонення підзем-них вод в ареалі № 2:

- тривалість занурювання розсолів щільністю 1,237*103 кг/м3 в нижню частину водоносного горизонту до його підошви - 0,5 року;

середня швидкість просунення ареалу в плані - 33 м/рік;

тривалість стабілізації ареалу - 45 років, за цей час пройде розповсюдження засолонених вод в водоносному горизонті на 1500 м. Результати моделювання узгоджуються з польовими гідрогеологічними дослідженнями, проведеними в районі хвостосховища з метою оцінки впливу його на гідрохімічний режим підземних вод. Так, опробування підземних в свердловинах 630 і 627, пройдених в безпосередній близь-кості від джерела засолонення вод, показало, що розсоли досягли пі-дошви гравійно-галькових відкладів через 0,5 року після подачі від-ходів хімічної фабрики в хвостосховище. Засолонення криниці № 12, яка знаходилася в 350 м в північному східному напрямі від хвосто-сховища пройшло через 10,5 років. Із моделювання виходить, що до 2000 року ареал засолонення просунеться в водоносному горизонті на 800-900 м.

Хімічна фабрика працювала до 1975 року, на якій переробляли і полімінеральні калійні руди. Відходи від переробки складувалися спо-атку (в 30-40 роках) на північно-західній окраїні м.Калуша, утворюючи так звану "галду". Відходи в галді складалися із фаз: твердої (теригенно-солений матеріал) і рідкої (висококонцентровані розсоли). Спочатку висота складування досягала 10-15 м. В даний час вона не перевищує 3-5 м, а в деяких місцях, переважно в периферійних, галда повністю розмита. Площа зайнята солевідходами, складає біля 50 га.

Дані опробування криниць в 1985-1991 pp. підтвердили дальніше "опрісніння" ґрунтових вод і скорочення площі ареалу забруднення, спостереженнями в 1991 році встановлено, що ширина ареалу на І.ІХ.І99І р. становила 100-150 м, а довжина 400-450 м, тобто за 40 років ареал зменшився майже втричі.

В дальнійшому, в 50-70 роках відходи хімічних виробництв рудника "Калуш" розміщалися в 4-х шламосховищах, які розміщені в районі Домбровского кар'єру; формують вони частину ареалу № 4 (див. граф, додаток І). Об'єм солевих відходів становить тут біля 30 тис. м3. З шламосховищ рідка фаза (розсоли) розвантажуються в основному в дренажну траншею у вигляді джерел. Мінералізація солених вод досягає 37,41 г/л. Менша кількість розсолів під дією конвективного переносу засолює криниці і поверхневі водотоки. Так в криниці 14 мінераліза-ція води досягає 1,76 г/л, а в річці Сівка - 9,61./

Таким чином, підсумовуючи .весь розділ роботи можна зробити висновок, що в районі деяких промислових підприємствах проходять суттєві зміни, як гідродинамічного так і гідрохімічного режимів підземних вод. Проведеними роботами виявлені 7 ареалів засолонення підземних вод, загальна характеристика, яких зведена в табл. 4.З.

Таблиця 4.3.

Характеристика ареалів засолонення підземних вод

Номер ареала | Джерело засолонення | Площа арела, га | Мінералізація вод, г/л | Тип вод (по Курнікову-Валяшко)

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Хвостосховище №1 | 150 | 10,6-54,3 | Сульфатний, підтип натрієвий

//-// | 12 | 2,6-4,8 | Сульфатний, підтип натрієвий

Акумулюючий басейн Домбровського кар’єру | 24 | 58,6-86,3 | Сульфатний, підтип магнієвий

Солевідвал №1 | 50 | 1,8-9,6 | Сульфатний, підтип натрієвий

4 | Солевідвал №2 | 25 | 1,5-27,9 | Сульфатний, підтип магнієвий

Щламосховище дослідно-промислової фабрики | 30 | 20,0-37,4 | Сульфатний, підтип натрієвий

5 | “Галда” хімічної фабрики рудника “Калуш” | 3,7 | 1,2-4,1 | Сульфатний, підтип магнієвий

6 | Ємності з концентрованими розсолами на промплощадці рудника “Калуш” | 1,2

7 | Солевідвали р-ка “Голинь ” від проходки шахтних отворів і підготовчих виробок | 7,5 | 1,3-8,7 | Хлоридний

Результати хімічного аналізу вод із режимних пунктів в районі ареалів засолонення приведені в табл. 4.4

Виробниче об'єднання "Хлорвініл", виробництва якого працюють в Калуші з шестидесятих років, до сьогоднішнього дня не має ні сміттєзвалищ, ні могильників по захороненню отрутохімікатів - відходів виробництва. При обслідуванні солевідвалів Домбровського кар'єру, що «розміщені в зовнішній частині кільцевої траншеї, а також в самій траншеї виявлена тара з під отрути (мал. 4.15, 4.16). Отрута з тари попадає в воду, що збирається в траншеї, а звідти викачується насосами в р.Сівку.

Буйний могильник об'єднання має для захоронения гексахлорбензолу. Треба відзначити, що місце для розміщення могильника вибрано без врахування гідрогеологічних умов. Тут розташовані озера, що з'єднані між собою протоками, які переходять у потік (мал. 4.17). Гексахлорбензол складувався без елементарного дотримання проекту.

3а даними Калуської районної санепідемстанції наявність гексахлорбензолу зафіксовано в підземних водах, нижче могильника. Це свідчить про те, що проходить міграція гексахлорбензолу. В про-бах води відібраних в свердловинах 104 та 102,виявлено гексахлорбен-зол в концентраціях 0,0075 та 0,005 мг/л відповідно. За результатами аналізів поверхневих вод в районі могильника гексахлорбензол від-сутній. Це очевидно зв'язано з великою кількістю атмосферних осад-ків, що промило площу могильника, а також його часткова рекультива-ція.

В