межах ареалу № 4 сформувався ареал біологічного забруднення (див. граф, додаток № І) за рахунок сховища побутових відходів, яке Існувало до 1985 року. Як показав санітарно-мікробіологічний аналіз (проби І, 2, З, ІЗ) (табл. 4.2). Тут виявлено підвищення аміаку до 17 мг/л, нітритів до 12 мг/л (при нормі 3,3 мг/л), ніт-ратів до 120 мг/л (при нормі 45 мг/л), колі-індекс дорівнює 23, мікробне число досягає 530 (проба ІЗ).
Таблиця 4.2
Результати санітарно-мікробіологічного аналізу проб вод (липень 1991 р.)
№ пп | Номер проби | Аміак, мг/л | Нітрити, мг/л | Нітрати, мг/л | Колітітр | Колі-індекс | Мікробне число
1 | 1 | 5,0 | 3,5 | 90 | 42 | 20 | 130
2 | 2 | 4,0 | 4,1 | 120 | 4 | 230 | 600
3 | 3 | 0,7 | 10 | 80 | 43 | 20 | 410
4 | 13 | 17,0 | 12 | 60 | 49 | 23 | 530
Крім солевого складу визначалися такі елементи: феноли, хром 3-х і 6-ти валентні, нікель, мідь, залізо, алюміній. Гідрохімічні дослідження ЗО проб вод показали, що в „усіх пробах вище перечисленні елементи відсутні, крім заліза. Вміст його в пробах змінюється від 0,27 до 0,40 мг/л. Підвищену концентрацію заліза відмічено на відкосах дренажної траншеї, де проходить роз-вантаження розсолів iз хвостосховища, акумулюючого басейну, солевідвалу, шламосховищ.
Підвищений вміст заліза в пробах зв'язаний із збагаченням за рахунок алювіальних суглинків.
Вивчення природних умов на ділянках розміщення промислових підприємств, а також аналіз літературних даних (5, 14, 2) дозволив виявити фактори (табл. 5.1), які зумовлюють зміні гідрохімічного І гідродинамічного режиму ґрунтових вод.
Формування хімічного складу І мінералізації поверхневих і підземних вод залежить від таких факторів: клімат, рельєф, гідрологічні умови мінеральний склад порід і їх розчинність.
Вплив клімату в сукупності з геологічною будовою і рельєфу ви-ражається в кількості розсолів, які утворюються на солевідвалах і в кар'єрі в результаті водної ерозії
Роль рельєфу проявляється в визначені інтенсивності і напряму стоку розсолів в локальному і регіональному масштабах, а також в степені дренування забруднених ґрунтових вод. Відмічено, що в позитивних формах рельєфу водовміщаючі ґрунти більш промиті; в негативних формах рельєфу рух вод сповільнений, тому концентрація забруднення вод тут підвищена.
Коливання температури змінює властивості води як розчинника соляних мінералів (табл. 5.2). При підвищенні температури розчинність солей, як правило, збільшується, а значить збільшується кількість ; розсолів вилуговування
Таблиця 5.2
Розчинність хлоридних солей в залежності від температури /2/
Температура 0С | Розчинність солей, % (по масі)
NaCl | KCl | MgCl2 | CaCl2
0 | 26.3 | 21.9 | 34.6 | 37.3
30 | 26.5 | 27.2 | 35.9 | 52.5
60 | 27.1 | 31.4 | 38.0 | 57.8
100 | 28.2 | 35.9 | 42.2 | 61.3
Серед гідрогеологічних факторів забруднення ґрунтових вод основне значення має інтенсивність конвективного переносу солей, яка на розглядаючій ділянці істотно міняється в залежності від літалогічного складу водоносного горизонту, і це, при інших рівних умовах часто визначає різну мінералізацію ґрунтових вод на окремих ді-лянках ґрунтового потоку
Слід замітити, що в районі розміщення джерел забруднення в Калуському промисловому районі, при формуванні ареалів відіграють гравітаційні сили І конвективна дисперсія, а мо-лекулярно-дифузійний переніс в водоносних горизонтах незначний; тривалість цього процесу вимірюється мільйонами років (Смірнов C.І. 1971).