Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7—20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об'єктів, що рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.

Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Однак, вони не можуть використовуватись при низьких температурах, оскільки погано запалюються та характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.

Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та

стійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), та натрієві (ДНаТ).

Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактероцидні, еритемні.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; світлова віддача, лм/Вт; термін експлуатації; спектральний склад світла.

ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, як і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість.

Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.

В залежності від стану навколишнього повітряного середовища і вимог щодо розподілу світлового потоку застосовують різні типи світильників: прямого, розсіяного і рефлекторного світла. Для освітлення подвір'я підприємств зв'язку застосовують прожектори.

Вибір типів світильників, їх взаємного розміщення базуються на принципі створення достатньої освітленості на робочих місцях, максимальна освітленість яких, створена штучними джерелами світла, нормується в залежності від точності виконуваної роботи, контрастності з фоном, найменшого розміру об'єкта розрізнення. Попередньо проводять світлотехнічний розрахунок з метою визначення потрібної величини освітленості, способу освітлення, типу світильника тощо.

Великого значення набуває висота підвішування світильників. Найбільш раціональна висота - 2,5 mл.

Світильники систематично очищають від пилу один раз на місяців поштовому зв'язку - в місцях обробки кореспонденції, посилок, мішкової тари). Перегорілі лампи систематично замінюють.

ДЖЕРЕЛА ТЕПЛОВИДІЛЕНЬ, ЇХ ДІЯ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА ЗАХИСТ ВІД НИХ

Теплове випромінювання супроводжується поширенням променевої енергії у вигляді інфрачервоних променів. Джерелом теплових випромінювань є Сонце, розжарені і розплавлені метали, полум'я, теплообмінники, дуга електрозварювальних апаратів, люди, всі нагріті предмети.

Виділення тепла в повітря приміщення оцінюється кількістю його на м3 будівельного об'єму приміщення будинка.

В організмі людини безперервно здійснюються окислювальні реакції, пов'язані з утворенням тепла, разом з тим безперервно відбувається і віддача тепла в навколишнє середовище.

Сукупність процесів, які зумовлюють теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем, в результаті якого температура тіла підтримується приблизно на однаковому рівні, називається терморегуляцією.

Теплове забруднення на підприємствах зв'язку викликане тим, що апаратура зв'язку під час роботи виділяє значну кількість тепла, що призводить до підвищення температури повітря у приміщенні та, як наслідок, - до перегрівання організму працюючих. Під час перегрівання людини частішає пульс, частота дихання, з'являється слабкість, головний біль, зростає температура тіла, що загрожує тепловим ударом.

Коли температура повітря перевищує 36°С, тепловіддача відбувається за рахунок виділення поту з поверхні шкіри людини, організм втрачає воду і солі. Наприклад, при виконанні важкої фізичної праці в приміщенні з температурою 30°С, втрата вологи людиною досягає 10-12 літрів за зміну. Порушується робота серцево-судинної системи, людина може отримати тепловий удар, який у важких випадках стає смертельним.

В системі зв'язку діють інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання різної інтенсивності.

Інфрачервоне випромінювання - це невидиме теплове випромінювання, що поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль, його тепловий ефект залежить від:*

- довжини хвиль;*

- інтенсивності потоку випромінювань;*

- величини опроміненої ділянки поверхні тіла людини;*

- тривалості і характеру випромінювань;*

- захисних властивостей одягу;*

- температури зовнішнього середовища;

Найважливіший фактор - інтенсивність опромінення і довжина хвиль.

Червоні промені видимої частини спектру найбільш глибоко проникають у тканини організму людини.

Нормальними умовами, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вважають такі умови, за котрих інтенсивність опромінення працівників інфрачервоними тепловими променями не перевищує 1 Дж/см2 хв.

Коли інтенсивність теплового опромінення перевищує допустиму величину, виникають теплові опіки різного ступеня, перегрівання всього