Речовина | Мінімальна енергія, мДж | Речовина | Мінімальна енергія, мДж | Речовина | Мінімальна енергія, мДж

Водень

Ацетилен

Сірководень

Бензол

Пропан

Метан

Ацетон | 0,011-0,02

0,02-0,05

0,068

0,2-0,55

0,26-0,3

0,28-0,47

0,6 | Етиловий

спирт

Стеарат

алюмінію

Сірка

Цирконій

Магній |

0,65

15

15

15

20 | Вугілля

Алюміній

Казеїн

Поліетилен

Цинк

Полістирол

Феромарганець | 40

50

60

80

100

120

250

Таблиця 2

Потужності деяких джерел запалювання

Джерело запалювання | Потужність, Дж/с

Менше 20 | 20-500 | Більше 500

Сонячні промені

Сигарета

Іскра

Головня

Сірник

Запальничка

Багаття

Лазер

Блискавка | +

+

+

+ |

+

+

+ |

+

+

+

До окисників належать хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при окисненні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Хоча деякі речовини містять кисню стільки, що його достатньо для реакції горіння без доступу повітря (порох, вибухівка).

Таблиця 3

Температура полум'я під час горіння деяких речовин та матеріалів

Речовина, матеріал | Температура полум'я, °С | Речовина, матеріал | Температура полум'я, °С

Стеарин

Деревина

Торф

Спирти

Целулоїд

Нафтопродукти Парафін (свічка) | 640-690

700-1000

770-790

900-1200

1100-1300

1100-1300

1430 | Сірка

Метан

Водень

Сірководень

Ацетилен у повітрі

Ацетилен у кисні Магній | 1820

1950

2130

2195

2150-2200

3100-3300

близько 3000

На рис. 2. наведено графічне зображення умов, необхідних для виникнення горіння. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, то горіння не виникає.

Рис. 2. Необхідні умови для виникнення горіння

Після виникнення, горіння протікає тим інтенсивніше, чим більшою є площа контакту горючої речовини з окисником (паперові обрізки горять інтенсивніше ніж пачки паперу) і чим вищою є концентрація окисника, температура та тиск. При пожежах температура досягає 1000-1300 °С, а в окремих випадках, наприклад при горінні магнієвих сплавів — 3000 °С.

Окисник разом з горючою речовиною утворює, так зване, горюче середовище, яке здатне горіти після видалення джерела запалювання. Тому система запобігання пожежі включає такі два основні напрямки: запобігання утворення горючого середовища і виникнення в цьому середовищі (чи внесення в нього) джерела запалювання.

Запобігання утворення горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; застосуванням в установках з горючими речови-нами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій; використанням інгібувальних (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизаційних (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок та ін.

Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання; використанням електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, груп і категорії вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використанням устаткування, що задовільняє вимоги електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; використанням швидкодіючих засобів захисного вимкнення; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів; усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин; підтриманням температури нагрівання поверхні устаткування пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем нижче гранично допустимої (80% температури самозаймання).

3. Система протипожежного захисту

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:—

розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипо-жежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;—

дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху;—

правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі;—

розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;—

вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;—

встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;—

обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі;—

влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

2. Обмеження розвитку пожежі:—

обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;—

використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;—

аварійне стравлювання горючих рідин та газів;—

своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;—

застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкоджень.

3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:—

вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі;—

застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації;—

вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;—

застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;—

влаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації;—

влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:—

встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;—

забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння;—

влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

Висновки

Отже, пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.

Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки