Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють органи Генеральної прокуратури. Комітет по нагляду за охороною праці, Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду, управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Виконуючи функції нагляду за точним виконанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, підприємства міністерства, відомства, мати доступ до документів і матеріалі необхідних для проведення перевірки, вимагати для перевірки накази, розпорядження, інструкції та інші акти. В разі виявлення порушень закону прокурор має право опротестувати видані акти; попередити кримінальну справу дисциплінарне провадження та провадження про адміністративне правопорушення, давати приписи або вносити подання про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли. Закон України “Про прокуратуру”.

Комітет по нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України. Його очолює голова, який за посадою є заступником міністра праці та соціальної політики. Він діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328. Він не залежить від будь-яких господарських організацій, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів. Основним завданням Кабінету по охороні праці є: комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням вимог законодавчих і нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища; проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва.

Для виконання своїх функцій Комітет по охороні праці, створює територіальні управління та інспекції.

Інспекції діють на підставі Типового положення затвердженого Кабінетом Міністрів 19 червня 1995 р. № 92.

Інспекторські перевірки залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості поділяють на три види: оперативні, цільові та комплексні.

Оперативна перевірка – це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів з охорони праці, що проводиться посадовою особою протягом дня (зміни) .

Цільова перевірка – це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, що проводиться одним чи групою інспекторів.

Комплексна перевірка – це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану, безпеки і умов праці на підприємстві. Головна її мета – оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об’єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Державний Комітет України з ядерної та раціональної безпеки здійснює державний контроль за додержанням норм і правил ядерної енергії, визначає критерії затверджує норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки, здійснює нагляд за розробленням та проведенням заходів, отриманих на запобігання аваріями на об’єктах ядерної енергії та ін.

З метою організації а здійснення державного контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки України діє Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою.

Державний пожежний нагляд здійснюють управління Державної пожежної охорони Міністра внутрішніх справ України. Органи державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівними органами державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами та виконують інші передбачені законом функції.

Посадові особи Державного пожежного нагляду у разі виявлення порушення протипожежних вимог передбачених стандартами, правилами і нормами, мають право заборонити здійснювати будівельно-монтажні роботи і вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт.

Законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя наслеення від 24 лютого 1994 р. визначено, що санітарні норми правила, гігієни нормативи затверджує та скасовує Головний Санітарний лікар України.

Посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби надано право обмежувати, тимчасово забороняти чи припиняти діяльність підприємства об’єктів будь-якого призначення внаслідок невідповідності санітарних норм; вилучати з реалізації небезпечні для здоров’я продукти харчування. Хімічні та радіоактивні речовини.

За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, органів санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні правопорушень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.

Значні повноваження в здійсненні контролю за додержанням нормативних актів про охорону праці надані місцевим державними адміністраціями і радам народних депутатів. Вони у межах відповідної території забезпечують реалізацію державної політики і галузі охорони праці формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки гігієни праці і виробничого середовища організовують в разі необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власників або уповноважені ним органи. Для цієї мети на підприємстві створюються служби охорони праці, працівники яких прирівнюються до працівників основних виробничо-технічних служб.

Працівники служби з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові до виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного опису, навчання інструктажу і не мають допуску, до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупинити роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів та інших засобів виробництва, які створюють загрозу здоров’я, життю працюючих, надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які