не вирішена. При кваліфікації нещасних випадків допуска-ються помилки, що призводить або до по-рушення прав постраждалих, або до не-правомірного покладання відповідально-сті на власника підприємства за порушен-ня ним правил охорони праці.
Питання проведення розслідування та кваліфікації нещасних випадків регламен-туються Положенням про порядок роз-слідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і ава-рій на виробництві, затвердженим поста-новою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094 [1] (далі — Поло-ження).
Зазначене Положення дає перелік об-ставин, які за висновками комісії з роз-слідування нещасного випадку, охоплю-ються поняттям нещасний випадок. Од-нак поняття нещасного випадку воно не містить, у ньому не розкриваються істот-ні риси явища, що мають правове зна-чення.
Поняття нещасного випадку міститься у Законі України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов'язкове державне со-ціальне страхування від нещасного ви-падку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» [2].
Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на праців-ника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі ви-конання ним трудових обов'язків, внас-лідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Це поняття матеріальне. Аналізуючи його можна виділити ті істотні риси не-щасного випадку, які розкривають його зміст та дозволяють проводити відмежу-вання цього поняття від суміжних по-нять. Нещасний випадок, це:
1. Раптова і обмежена в часі подія
Що таке раптова подія? На мій погляд, — несподіване для навколишніх; миттєве, тобто обмежене в часі, настання якого не можна передбачити заздалегідь. Яке пра-вове значення цієї характеристики?
Для вирішення , питання про відпо-відальність власника підприємства за за-подіяну працівнику і його здоров'ю шко-ду, за порушення ним правил охорони праці, ознака раптовості правового зна-чення не має, але вона є обов'язковою і необхідною умовою при кваліфікації вже визнаного власником трудового каліцтва.
Йдеться про відмежування нещасного випадку від професійного захворювання. Законодавець підтримує дану позицію тому, що визнає нещасним випадком та-кий шкідливий вплив на організм люди-ни, як гостре отруєння. Воно відноситься до категорії нещасних випадків тільки то-му, що викликано раптовою подією, тобто моментальним впливом на праців-ника отруйних речовин. Хоча за фор-мальними ознаками воно дуже схоже на професійне захворювання, виявляється таке отруєння одразу, або дуже швидко, на відміну від впливу шкідливих і небез-печних виробничих факторів (отруто-хімікатів, запиленості повітря тощо) при професійному захворюванні, які, як пра-вило, не тягнуть за собою негайних шкід-ливих наслідків.
Формулювання поняття «гостре профе-сійне отруєння», а також «гостре профе-сійне захворювання» закріплене в Поло-женні, у цьому ж визначенні розкрива-ється зміст виразу «обмежене в часі»: «До гострих професійних захворювань і гост-рих професійних отруєнь належать ви-падки що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин».
Виходячи з даного визначення можна зробити висновок, що нещасним випад-ком є будь-який вплив шкідливих або не-безпечних виробничих факторів або ви-робничого середовища, якщо воно три-вало в часі не більш однієї робочої зміни. Якщо цей термін більш тривалий, то йде-ться про професійні захворювання, пра-вила розслідування й обліку котрих інші, ніж нещасних випадків.
2. Внаслідок цієї події заподіюється шко-да здоров'ю, що спричинила тимчасову чи постійну втрату працездатності або смерть
Охорона здоров'я — один з пріоритет-ніших напрямів діяльності держави. Вона формує політику охорони здоров'я і за-безпечує її реалізацію. Все трудове зако-нодавство спрямоване на охорону здоро-в'я працівників при виконанні ними сво-їх обов'язків за трудовим договором і до-тримання їх законних інтересів.
У Преамбулі Статуту (Конституції) Всесвітньої організації охорони здоров'я, прийнятого 22 липня 1946 р. [3], здоров'я визначається, як: «...стан повного фізич-ного, духовного і соціального благопо-луччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів». Нещасні випадки на виробництві негативно впливають на будь-який з факторів благополуччя лю-дини, є причиною хвороб і фізичних де-фектів різного ступеня тяжкості або при-чиною смерті.
Законодавство України закріплює на-ступні форми ушкодження здоров'я пра-цівника при виконанні ним своїх трудо-вих обов'язків: нещасний випадок; про-фесійне захворювання.
При настанні цих факторів власник підприємства зобов'язаний провести ква-ліфіковане розслідування таких випадків спеціально створеною для цього ко-місією, а також за наявності підстав, від-повідно до законодавства про соціальне страхування, потерпілим відшкодовуєть-ся заподіяна ушкодженням здоров'я шкода.
Ця шкода виникає внаслідок впливу на працівника зовнішніх факторів різної природи. Для людини вплив цих факто-рів має прояв в різного роду наслідках.
Наслідки фізіологічного характеру — порушення анатомічної цілісності орга-нізму людини, фізіологічних функцій йо-го тканин або окремих органів.
Наслідки психічного характеру — поля-гають у моральних стражданнях і пере-живаннях постраждалого та членів його родини; порушення в нього у зв'язку з нещасним випадком нормальних жит-тєвих зв'язків.
Наслідки матеріального характеру по-лягають у втраті працівником усього за-робітку або його частини, ушкодженні його майна, а також у разі смерті праців-ника без коштів до існування залишають-ся особи, які перебували на утриманні за-гиблого або ті, що до дня його смерті ма-ли право на одержання від нього утри-мання.
Ці наслідки тягнуть втрату постраждалим працівником працездатності або смерть. У будь-якому разі останнє нега-тивно відбивається як на самому праців-нику, так і на його родині. Забезпечення відшкодування шкоди покладено на за-конодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не-щасного випадку та професійного захво-рювання на виробництві, наприклад, За-кон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного ви-падку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності».
3. Шкода виникає внаслідок впливу не-безпечного виробничого фактора або сере-довища
Державний стандарт України «Охорона праці. Терміни і визначення» (ДСТУ 2293-93) [4] дає визначення небезпечного виробничого фактора як такого, що у пев-них умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.
Якщо