Сторони трудового договору наділені комплексом взаємних прав і обов'язків щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тому охорону праці розглядають як елемент трудових правовідносин. Працівники мають право на безпечні та нешкід-ливі умови праці та охорону здоров'я в процесі професійної дія-льності. Роботодавець зобов'язаний створити у кожному струк-турному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Цей обов'язок роботодавця є комплексом зобов'я-зань, встановлених чинним законодавством, колективними та трудовими договорами і угодами.

Законодавством на працівника також покладаються зобов'я-зання з охорони праці. Він зобов'язаний знати і виконувати нормативно-правові акти з охорони праці, дотримуватись зо-бов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним та трудовим договорами, проходити обов'язкові медичні огляди і співпрацювати з роботодавцем в організації безпечних і нешкід-ливих умов праці. Порушення працівниками зазначених обо-в'язків вважається дисциплінарним проступком, відповідно ро-ботодавець має право застосувати до працівника заходи дисцип-лінарної відповідальності.

Центральне місце у системі законодавства України про охоро-ну праці займає Закон України «Про охорону праці» від 14 жовт-ня 1992 р. № 2694-ХП, а Законом України від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ його викладено у новій редакції. Він містить дев'ять розділів, що встановлюють загальні положення з охорони праці, гарантії прав працівників на охорону праці, організацію охорони праці на виробництві, стимулювання охорони праці, дер-жавне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Окремий розділ присвячено нормативно-правовим актам з охорони праці, який визначає види, порядок опрацювання, прийняття та їх скасування.

За сферою дії нормативні акти про охорону праці поділяються на міжгалузеві та галузеві. До державних міжгалузевих норма-тивних актів про охорону праці належать акти загальнодержав-ного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від їх відомчої належності та виду трудових відносин. До державних галузевих нормативних актів про охорону праці належать акти, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації, що відносяться до певної галузі економіки.

В Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, які регу-люють порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасу-вання нормативних актів про охорону праці (далі — НПАОП), принципи їх прийняття та побудови11 Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: Затв. наказом Держнаглядохоронпраці від 16.03.94р.№19//Законодавча база “LIGA Закон”.

Нормотворчий процес прийняття НПАОП має плановий ха-рактер, оскільки здійснюється на основі перспективного (п'яти-річного) та поточного (річного) зведених планів. Зведені плани складаються шляхом узагальнення галузевих планів нормотворчої діяльності, що затверджуються міністерствами, пропозицій зацікавлених організацій, результатів перевірки нормативних актів на відповідність чинному законодавству, рівню розвитку науки і техніки. На підставі зведеного та галузевих планів фор-муються відповідні розділи з питань нормотворчої діяльності у національній та галузевих програмах поліпшення безпеки, гі-гієни праці та виробничого середовища.

Принцип плановості є характерним не лише для порядку прий-няття НПАОП, коли на основі календарного плану і технічного завдання визначаються строки початку та закінчення робіт, етапи опрацювання, строки виконання та виконавці, але й для по-рядку перегляду і внесення змін до них. НПАОП переглядають-ся в міру необхідності, але не рідше одного разу в десять років, а роботи щодо їх перегляду включаються до плану опрацювання НПАОП.

Процес опрацювання та прийняття НПАОП базується на заса-дах науковості, що передбачає врахування досягнень науки (у тому числі міжнародного досвіду) та залучення до нормотворчого процесу спеціальних науково-дослідних установ та орга-нізацій. З цією метою створена мережа головних і базових орга-нізацій. На Національний науково-дослідний інститут охорони праці покладено функції головної організації України, яка коор-динує роботу у цьому напрямі, надає методичну допомогу фахів-цям базових організацій, опрацьовує проекти НПАОП. Базові та головні організації створюються у більшості галузей економіки згідно з рішеннями міністерств, відомств, концернів, корпора-цій та інших об'єднань підприємств. До розробки проекту нор-мативного акта можуть залучатися окремі організації або творчі колективи, групи фахівців. З метою профілактики нещасних ви-падків Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України має право брати участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Прийняття НПАОП має комплексний характер, оскільки при опрацюванні враховуються різнобічні інтереси зацікавлених су-б'єктів, охоплюється широкий спектр регульованих питань. Од-ночасно, з прийняттям проекту НПАОП розглядаються і інші взаємопов'язані нормативні акти. Розробники зобов'язані одно-часно підготувати обґрунтовані пропозиції про їх перегляд, змі-ну чи скасування.

Законодавство України передбачає два самостійних поняття щодо зупинення дії НПАОП у часі — скасування і тимчасове при-пинення. Скасування НПАОП допускається лише у разі розробки і затвердження замість нього іншого нормативного акта або ви-знання недоцільним подальше використання НПАОП. Припинен-ня НПАОП застосовується як тимчасовий захід з обов'язковим зазначенням строку припинення, допускається у виключних ви-падках, передбачених законодавством України, з дотриманням спеціально встановленої процедури. Рішення про припинення чи скасування НПАОП приймається державним органом, що затвер-див цей акт.

Особливістю законодавства України про охорону праці є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється норма-тивними актами, прийнятими на конкретному підприємстві, в установі, організації. Порядок їх прийняття встановлюється централізованим законодавством11 Основи охорони праці: навч. посібник/ За ред. Я.І.Бедрія .- 3-тє вид., перероб. і доп.- Львів “Магнолія плюс”, видавець СПДФ ОВ м. Піча,. 04.-240с.

.

За порядком прийняття локальні нормативні акти поділяють-ся на