України «Про охорону праці» містить ок-ремий розділ про організацію охорони праці, її управління на підприємствах, в установах, організаціях. Система управління охороною праці передбачає:
створення роботодавцем відповідних служб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;
досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, об'єк-тів і засобів виробництва;
проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання пільг і компенсацій за результатами їх прове-дення;
проведення обов'язкових медичних оглядів певних категорій працівників, навчання з питань охорони праці з метою попере-дження виробничого травматизму;
усунення причин, що призводять до нещасних випадків, про-фесійних захворювань, здійснення їх розслідування й обліку та ін.
На виробництві можуть впроваджуватися й інші заходи з ор-ганізації охорони праці. Ці заходи на підприємстві, в установі та організації закріплені спеціальних нормах, закріплених в КЗпП, Законі України “Про охорону праці” та в інших нормативно правових актах держави. Ці норми, об'єднані терміном «охорона праці», вклю-чають в собі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з вироб-ничої санітарії визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми.
Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі при-міщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистан-ційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.
Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщеннь, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження про-фесійних захворювань. Вимоги в галузі виробничої санітарії стосуються розмірів, планування і конструктивних елементів виробничих будівель, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення побутових приміщень, пунктів харчу-вання, охорони праці тощо. Норми з виробничої санітарії пе-редбачають також професії з шкідливими умовами праці, які повинні забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спец-одягом, спецвзуттям та іншими індивідуальними захисними засобами.
Не слід думати, що норми з техніки безпеки і виробничої санітарії є окремими нормативними актами. В державних міжга-лузевих і галузевих нормативних актах можуть одночасно місти-тися й положення з техніки безпеки і норми з виробничої сані-тарії.
У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші доку-менти, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і га-лузеві норми. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 бе-резня 1994 р. № 135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затвер-джувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. Комітет по нагляду за охороною праці нака-зом від 16 березня 1994 р. затвердив Положення про опрацю-вання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалу-зевих і галузевих нормативних документів «Законодавство України по охороні праці», яке є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної вико-навчої влади, підприємствами, установами і організаціями не-залежно від форм власності.
Опрацювання проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюється під керів-ництвом і за безпосередньою участю фахівців комітету по на-гляду за охороною праці або органів державного санітарного, пожежного нагляду та нагляду за ядерною і радіаційною безпе-кою при розробленні нормативних актів з питань, що віднесені до їх компетенції.
Координацію роботи з підготовки проектів державних міжга-лузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці по-кладено на Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який надає методичну допомогу базовим організаціям міністерств і відомств, безпосередньо опрацьовує проекти нор-мативних актів про охорону праці.
У разі відсутності в нормативних актах, що приймаються органами державного нагляду за охороною праці, вимог, які необхідно виконувати для забезпечення техніки безпеки і ви-робничої санітарії на певних роботах, власник або уповнова-жений ним орган може вживати погоджені з органами держав-ного нагляду за охороною праці заходи, що забезпечують без-пеку праці і виробничу санітарію.
Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці з урахуванням реко-мендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю.
З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого створює відповідні служ-би і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення кон-кретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує ком-плексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охо-рони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробниц-тва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних ви-падків, професійних захворювань; організовує проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законо-давством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення нега-тивних чинників; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками правил з техніки безпеки і виробничої санітарії.
У колективному договорі передбачають забезпечення прац-івникам соціальних гарантій у галузі