працюючих жінок;
2) ті, що регулюють охорону праці жінок у зв'язку з їх мате-ринством.
Кабінет Міністрів України постановою від 27 березня 1996 р. № 381 затвердив програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 р. Припинено, починаючи з 1996 р., прийняття на навчання жінок за професіями, передбаченими Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборо-няється застосування праці жінок. Такий Перелік затвердже-ний наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 груд-ня 1993 р. № 256.
Забороняється також залучення жінок до підіймання і пе-реміщення важких речей. Граничні норми підіймання і пере-міщення важких речей жінками затверджені наказом Міністер-ства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 р. № 241. Дані граничні норми підіймання і пере-міщення важких речей жінками наведені у формі таблиці для їх детального вивчення і аналізу (Додаток ).
Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми об-слуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є лег-шою і виключає вплив несприятливих виробничих чинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.
При підшуканні легшої роботи вагітна жінка вивільняється від роботи з несприятливими виробничими чинниками із збе-реженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства.
Жінки при народженні дитини і до набуття нею віку трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи, пе-реводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробіт-ку за попередньою роботою.11 Кодекс законів про працю України, ст.178: Чинне законодавство зі змінами та доповненням на 01.08. 2004р.:К.:Вид. Паливода А.В., 2004.-112с.
Необхідно наголосити, що у випадку більш високого заро-бітку по роботі, на яку переводиться жінка, їй виплачується фактичний заробіток.
Вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до трьох років, не можуть залучатися до роботи у нічний час, до надурочної
роботи і направлятись у відрядження. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у від-рядження без їх згоди.
Не допускається нічна робота й інших жінок, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особ-ливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Пе-релік цих галузей й видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ці обмеження на роботу у нічний час не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї.
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітні-стю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким ма-терям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначе-ним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.
Жінкам надаються соціальні відпустки у зв'язку з материнст-вом:
1) відпустка по вагітності і пологах тривалістю 70 календар-них днів до пологів і 56 календарних днів після (у разі ненор-мальних пологів або народження двох чи більше дітей — 70 ка-лендарних днів);
2) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею три-річного віку;
3) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, три-валістю 7 календарних днів (за наявності декількох підстав — 14 календарних днів);
4) відпустки без збереження заробітної плати:
матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
для здійснення домашнього догляду за дитиною тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше як до досяг-нення дитиною шестирічного віку;
для догляду за хворою дитиною тривалістю, визначеною у ме-дичному висновку, але не більше 30 календарних днів.
Дні відпустки по вагітності і пологах обчислюються сумар-но і надаються жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Після відпустки по вагітності і пологах жінка, за своїм ба-жанням, може взяти відпустку по догляду за дитиною до досяг-нення нею віку трьох років. Ця відпустка надається без збере-ження заробітної плати. Але до досягнення дитиною віку двох років жінці виплачується допомога за рахунок коштів держав-ного соціального страхування.
Відпустки, що надаються по догляду за дитиною, оформля-ються наказом чи розпорядженням власника або уповноваже-ного ним органу. Цей наказ чи розпорядження є підставою для призначення допомоги за рахунок коштів державного соціаль-ного страхування.
Час відпустки по догляду за дитиною зараховується як у загальний, так і в безперервний стаж і в стаж роботи по спе-ціальності. Але цей час не зараховується до стажу, який дає право на щорічну оплачувану відпустку.11 Трудове право: Болотіна Н.Б.,Чанишева.-К.,01р.-563с.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, при наявності медичного висновку — до шести років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотир-надцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається. Виняток станов-лять лише випадки повної ліквідації підприємства. Але і в цьо-му разі звільнення допускається з обов'язковим працевлашту-ванням.
Таке працевлаштування здійснюється також у випадку звільнення жінок після закінчення строкового трудового дого-вору. На період працевлаштування за ними зберігається серед-ня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчен-ня строкового трудового договору.
Гарантії, встановлені для матерів, поширюються на родичів, які виховують дітей без матері, навіть у випадку, коли мати тривалий час перебуває у лікувальному закладі.
Підводячи коротенький підсумок по