травматизму за певними ознаками: по віку, статі, стажу роботи, в тому числі по даній професії, виду обладнання, причинам, пори року та доби і інше. Вихідними даними для аналізу є матеріали, щомістяться в актах за формую Н-1, який складається про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше абовиникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу, терміном не менше ніж на один день. В онові закладені закони статистики, дає можливість оцінити стан травматизму з кількісної та якісної сторони в масштабі виробництва, об’єднання і всієї галузі промисловості. Кількісна оцінка стану травматизму визначається показником частоти травм, що харакутеризує число нещасних випадків, що припадають на тисячу працюючих на визначений календарний період: місяць, квартал, рік.
Коефіцієнт частоти травматизму:
Кч=1000*Т/Р
де: Т - число травм;
Р-середньоспискова чисельність працюючих за відповідний календарний період.
Якісну сторону травматизму визначається показником важкості, що характеризує число днів непрацездатності в робочих днях, що припадають на один нещасний випадок.
Коефіцієнт важкості травматизму:
Кв=Д/Т
де: Д - загальне число днів непрацездатності за відповідний календарний період.
Коефіцієнт загального показника травматизму Кз:
з=Кч*Кв
В результаті складають статистичні таблиці, які дозволяють зробити висновок, який контингент працюючих, на яких дільницях і робочих місцях, в силу яких причин і при яких обставинах найбільше можливий травматизм. Даний підвид статистичного методу отримав назву групового. З плином часу результати аналізу оформлюються як правило в графічному вигляді діаграм, що дає можливість вивчати динаміку травматизму в зв'язку із змінами кадрового стану, модернізацією обладнання і цехів в цілому.
Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічаються місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об’єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу обладнання, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів індивідуального та колективного захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманній лише тій чи йншій дільниці виробнийтва, обладнанню, технологічному процесу, за цим методом поглиблено розглядаються всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробовування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, засоби індивідуального та колективного захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, осваітленість, загазованість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно. Все це дозволяє виявити не тільки причини нещасного випадку, але потенціально існуючі причини травматизму.
Економічний метод аналізу заснований на обліку шкоди, яка наноситься державі, підприємству за рахунок втрат працездатності, внаслідок отриманих травм, професійних захворювань, оплати за листками непрацездатності, витрати на відновлення здоров'я, відшкодування шкоди потерпілим, навчання нових працівників, які прийняті на робочі місця замість вибувших внаслідок травм, витрат на розслідування нещасних випадків. Крім цього, враховується вартість пошкодженого обладнання, матеріалів, зниження продуктивності праці працюючого при поверненні до праці після випадку в розмірі одноразових допомог і т.д.
Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи “людина – машина – середовище” (ЛМС).
Вирішення ергономічних проблем, котрі виникають у процесі експлуатації системи ЛМС, доцільно проводити у напрямку опрацювання методів об’єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих факторів за умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні та гравітаційні поля Землі), удосконалення моделей індивідуальної та групової діяльності людей в різних умовах (4) .
Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітатно- гигиєнічних умов; психофізіологічної структури діяльності; виду системи ЛМС і як вирішуються нею проблеми; елементарного акту діяльності, котрий зумовив нещасний випадок.
Прогностичний метод базується на прогнозуванні нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. Аналізуються всі облікові і звітні матеріали про нещасні випадки, загальні та професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, дільниць і цехів; матеріали спеціального обстеження будівель, об’єктів, приміщень, обладнання тощо.
Прогностичний метод включає три підметоди:
- морфологічний підметод, що базується на детальному вивченні конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру технологічних операцій і прогнозування можливих нещасних випадків;
- екстраполяційний підметод, що базується на виборі математичної функції, яка б достовірно описала явище травматизму;
- підметод експертних оцінок, що базується на вивченні думок кваліфікованих працівників в галузі охорони праці шляхом анкетування.
Найбільш повний і об'єктивний результати дозволяють отримати комплексні методи досліджень виробничого травматизму де одночасно проводяться вказані вище методи аналізу.
Прогнозування травматизму здійснюється, як правило, з використанням статистичних даних по Кч, Кв і Кз за декілька років роботи, що дає можливість отримати графічну криву, яка може екстраполювати і описати зміни вказаних показників на найближчий календарний період.
Прогнозування травматизму і професійних захворювань, а також динаміка змін умов праці є однією із основ створення системи управління охорони праці (СУОП). СУОП передбачає здійснення комплекса взаємозв'язаних організаційних, технічних, гігієнічних та соціально-економічних заходів направлених на створення умов праці без травматизму. Інформаційне забезпечення СУОП здійснюється на базі аналізу умов праці на робочих місцях (6).
Нашим управління здійснено аналіз травматизму в розрізі районів області за підсумками роботи з 01.04.2003 року по 01.01.2004