за перше півріччя (два квартали) - Кчн = 2 Кч;

за дев'ять місяців (три квартали) - Кчн = 1,33 Кч;

за 12 місяців (кінець року) - Кчн = Кч.

За щомісячного обчислення:

Кчн=12/Пм

де Пм - тривалість облікового періоду в місяцях.

При цьому за 1 міс. - КЧн(І) = 12 Кч,

за 2 міс. - Кчн(2) = 6 Кч,

за 12 міс.-Кчн (12) = Кч.

Величина показника частоти, наведена на кінець року, змінюється тільки залежно від рівня травматизму і не залежить від тривалості облікового періоду. Таким чином, якщо ми маємо зростання чи зниження числа нещасних випадків в обліковому періоді (місяць, квартал), то крива це наочно проілюструє незалежно від тривалості розглянутого періоду (14).

4.4 Планування заходів запобігання високого рівня травматизму

та професійної захворюваності

Згідно із закону України “Про охорону праці” (1) одним із головних принципів державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних умов праці. Тому заходи із підвищення рівня охорони праці стають першочерговими в загальній системі управління підприємством будь-якої форми власності. Безпека життєдіяльності у виробничих умовах стає однією із важливих умов гарантованого успіху економічного розвитку держави.

Становище у сфері охорони праці, що склалося на теперішній час в Україні потребує запровадження надзвичайних заходів. Це зумовлено високим рівнем травматизму і профзахворювання робітників.

В Україні на виробництві щодня травмується в середньому 200 чоловік, із них 30 стають інвалідами, 20 одержують профзахворювання, 5% гинуть, причому 70% загиблих чоловіки у віці до 40 років.

Аналіз матеріалів зібраних на нафтових підприємствах ВАТ “Укрнафта” засвідчив, що виробничий травматизм і аварійність у галузі викликають такі причини:

Загалом встановленно, що виробничий травматизмі профзахворюваність в межах акціонерного товариства зростає (таблиця 4.3) (15).

Таблиця 4.3 –Розподіл причин нещасних випадків на об’єктах ВАТ “Укрнафти” за різними причинами протягом 2000-2004 років

Причини нещасного випадку | Роки

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Всього потерпілих / дні непрацездатності | 25/1920 | 22/ 1807 | 21/ 1494 | 19/

1400 | 17/

1527

1.Порушення вимог при експлуатації транспортних засобів | 2 | 2 | 3 | 3 | 3

2.Незадовільна організація виконання робіт | 4 | - | 3 | 2 | -

3.Незадовільний технічний стан будівель та споруд | - | 2 | - | 1 | 3

4.Порушення вимог безпеки при експлуатації машин та механізмів | 1 | - | 2 | - | -

5.Ураження електричним струмом | - | 1 | - | - | 1

6.Падіння із висоти | 6 | 4 | 4 | 3 | 3

7.Незастосування засобів індивідуа- льного захисту | 3 | 3 | - | - | -

8.Падіння під час пересування | 4 | 3 | 3 | 2 | 2

9.Невиконання інструкцій з ОП | - | - | - | - | -

10.Інші причини | 5 | 7 | 6 | 8 | 5

Коефіцієнт важкості, Кв | 82.56 | 91.36 | 94.5 | 96.3 | 89.8

Коефіцієнт частоти, Кч | 1.06 | 0.863 | 0.827 | 0.76 | 0.74

4.6 Управління охороною праці, профілактика травматизму

та страхові тарифи

Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (2) (далі — Закон про соціальне страхування), безперечно, викликає повагу, як суттєвий захід щодо забезпечення прав людини в галузі охорони праці.

Кожного разу, перечитуючи його, переконуєшся в тому, що Закон про соціальне страхування спрямований не тільки на відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві, але й передбачає заходи з профілактики травматизму та загального поліпшення стану охорони праці на підприємствах і в організаціях. І в цьому можна вбачати особливість закону порівняно з видами соціального страхування, які існували раніше. Крім того, цей закон тісно пов'язує страховий тариф (страховий внесок) з рівнем виробничого травматизму: чим більше на підприємстві порушень норм охорони праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків тим вище може бути страховий тариф і навпаки, за належний стан охорони праці, зниження рівня виробничого травматизму закон передбачає зниження тарифу. А оскільки розмір страхового тарифу страхового внеску) обчислюватиметься у відсотках від фактичного обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг), то підприємству буде економічно вигідніше підтримувати стан безпеки праці на належному рівні і вести цілеспрямовану роботу щодо попередження травматизму. Це положення співзвучне з вимогами Закону «Про охорону праці» щодо матеріальної зацікавленості підприємства в забезпеченні безпеки праці.

Головною умовою попередження нещасних випадків є створення на підприємстві ефективної системи управління охороною, праці. Під поняттям «ефективна система управління» треба розуміти таку сукупність заходів щодо забезпечення безпеки праці, яку можна без особливих труднощів і плідно застосовувати в умовах підприємства для запобігання ушкодженню здоров'я працівників і зведення до мінімуму, наскільки це обґрунтовано і можливо, всіх причин небезпек, притаманних виробничому середовищу. А це означає, шо ефективна система управління повинна мати простий, зрозумілий кожному працівникові чіткий і однозначний механізм здійснення, який у підсумку повинен забезпечити стійку позитивну тенденцію зниження рівня виробничого травматизму.

Наявність на підприємстві саме такої системи управління охороною праці враховуватиме Фонд соціального страхування, коли визначатиме розмір страхового внеску при черговому перегляді тарифів.

А тому керівники та служби охорони праці підприємств, розуміючи пряму залежність профілактики травматизму від наявності дійової системи