Виходячи з подібного підходу, пропонується наступна концептуальна типологія моделей систем охорони здоров'я:

Натуральні (“примітивні”) моделі системи охорони здоров'я – системи, що характеризуються відсутністю, або вкрай низьким ступенем правової упорядкованості відношення лікаря і пацієнта;

Ринкові (маркетингові) моделі системи охорони здоров'я – системи, що спираються у своєму функціонуванні й еволюції на об'єктивні дії економічних і інших суспільних законів, що визначають цільові взаємодії виробника і споживача медичних послуг;

Не ринкові (соціалістичні) моделі системи охорони здоров'я – системи невиробничого економічного принципу функціонування, у яких надання медичної допомоги забезпечується тотальною роллю держави;

Моделі системи охорони здоров'я змішаного типу – системи, що сполучать у собі як патерналістичних відносин між лікарем і пацієнтом, так і ліберальну маркетингову сутність таких взаємин.

Пропонований типологічний підхід, перш за все , дозволяє закласти в основу функціонування всіх можливих систем охорони здоров'я принцип волі, охарактеризувати ступінь вільного розвитку в усіх без винятку системах, а не тільки реалізувати цей принцип у приватних медичних організаціях. Крім того, при подібному підході знімаються визначені протиріччя зовнішньої відособленості системи охорони здоров'я, що не розв'язні в поглядах на систему в рамках об'єктного й організаційного підходів.