Навчання з питань охорони праці

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП) 0.00-4-12-99.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці.

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань - в комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Усі працівники при прийнятті на роботу і процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, мета якого - навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Методика складання карти умов праці

Передбачає:

Виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;

Дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці;

Комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, норм і правил з ОП;

Обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії з шкідливими умовами праці;

Підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги;

Встановлення розміру доплат до тарифної ставки або посадового окладу за працю в шкідливих умовах.

Послідовність заповнення карти умов праці:

згідно Держстандарту визначається категорія робіт і встановлюються оптимальні показники мікроклімату;

визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких встановлюються граничнодопустимі рівні і граничнодопустимі концентрації.

проводиться замір фактичних значень цих факторів;

визначається коефіцієнт нормо забезпечення

,

Де Ав - виміряне значення факторів умов праці;

Ан – нормативне значення фактора.

Знак «+» ставиться якщо Ан беремо граничнодопустиме значення; знак «-» якщо мінімально допустимі значення.

відповідно до технологічних процесів визначається тривалість дії кожного фактора;

визначаються коефіцієнти небезпеки від кожного фактора.

У карті умов праці може ставитись завдання знаходження показника безпеки або атестації робочого місця відповідно до Постанови Кабміну №442 від 1992р.

Кф=Кн*Тф,

де Кф – коефіцієнт небезпеки від окремого фактора;

Кн - коефіцієнт нормозабезпечення;

Тф – тривалість дії фактора;

Коефіцієнт травмонебезпеки:

Кт=N/n,

де N – кількість небезпечних факторів;

n – кількість факторів умов праці.

8. Коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

Кр.м.=К+Кт,

де К – сумарний коефіцієнт небезпеки від усіх факторів

К= Кф/n

Система управління ОП в галузі

СУОП в галузі – це сукупність органів управління галуззю, які на підставі нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану та планомірну діяльність з виконання завдань з ОП в галузі.

Створення СУОП в галузі здійснюється шляхом послідовного визначення:

Мети і об’єктів управління;

Завдань і заходів щодо ОП;

Функцій та методів управління;

Побудова організаційної структури управління;

Складання нормативно-методичної документації.

Управління завжди здійснюється для досягнення певної мети. Головною метою управління ОП в галузі є створення здорових, безпечних, високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання виробничого травматизму і проф. захворювань.

СУОП в галузі скл. з об’єкта управління і суб’єкта упр-ння; (керуючий орган)

Об’єктом управління ОП є діяльність щодо забезпечення оптимальних умов праці та безпеки праці на кожному робочому місці, дільниці, цеху чи підприємстві.

Суб’єктами управління є Держгірпромнагляд з ОП, служби ОП при міністерствах, організаціях, на підприємствах, керівники структурних підрозділів усіх рівнів керування галуззю чи підприємств.

Саме управління здійснюється шляхом збору та оцінки інформації, виявлення відхилень від встановлених вимог з ОП і здійснення керуючих впливі на об’єкт управління за допомогою орг.-розпорядчих, екон., та соц.-психологічних методів. При цьому не повинні прийматися рішення та здійснюватися заходи, що суперечать чинному законодавству, державним нормативним актам про ОП, державним стандартам безпеки праці, правилам і нормам ОП.

Освітлення робочих місць користувачів комп’ютерів

Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому велике значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. Зоровий дискомфорт викликає:

Неправильна орієнтація робочих місць відносно вікон;

Неправильне просторове розташування світильників;

Засліплюючи дія яскравих предметів;

Дзеркальне відбиття на екрані яскравих предметів;

Неправильне розподілення яскравості світла в полі зору користувачів комп-ів.

Відповідно до державних нормат.актів з ОП (ДНАОП) 0.00-1.31-99 освітлення приміщень повинно бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинне бути боковим, бажано одностороннім. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче 1,5% відповідно до вимог СНиП 2-4-79 Естественное и исскуственное освещение.

Штучне освітлення необхідно здійснювати у вигляді загальної системи рівномірного освітлення, а також комбінованого з використанням місцевого освітлення. Світильники з розсіювачами та екранними сітками необхідно розташовувати