у вигляді лінії збоку від робочих місць. Для штучного освітлення використовують люмінесцентні лампи, які найбільш наближено відповідають природному освітленню. Також необхідно передбачити систему вимикачів світильних ламп, щоб підібрати освітленість згідно індивідуальних потреб. Надійність та ефективність освітлення залежить від своєчасності та ретельності їх обслуговування. Забруднення скла ламп світильників може знизити освітленість у 1,5-2рази.
Виробниче освітлення повинне забезпечити сприятливі умови зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань.
Основні причини виникнення пожеж
Для успішного проведення профілактичних заходів важливо знати основні причини пожеж:
Необережне поводження з вогнем:
куріння в недозволених місцях;
виконання вогневих робіт (газо-та електрозварювання, паяльні роботи, механічні з утворенням іскри). Виконання даних робіт вимагає додаткового інструктажу для виконавців, а місця проведення вогневих робіт повинні бути звільнені від горючих матеріалів у радіусі 5м.
Незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
Порушення режимів технологічних процесів;
Несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
Невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.
Отже, розповсюдження пожежі проявляється від недотримання основних правил виконання вогневих робіт, непроведення відповідних інструктажів щодо їх виконання, а також порушення правил виконавцями.
Фінансування охорони праці
Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.
На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці. Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
Згідно гігієнічної класифікації умови праці поділяються на :
Оптимальні умови праці – це умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності.
Допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни.
Шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення нормативів в свою чергу поділяються на:
І ступінь (характеризується відхиленнями, що викликають функц. зміни, які сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності);
ІІ ступінь (характеризується такими рівнями факторів, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, які призводять до підвищення частоти загальної захворюваності);
ІІІ ступінь (харак-ся такими рівнями факторів, які призводять до підвищення рівнів захворюваності та розвитку початкових стадій проф.. захворюваності);
ІV ступінь (характеризується такими рівнями факторів, які здатні призводити до виражених форм проф.. захворюваності, значного її зростання).
Небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення гострих професійних уражень, отруєнь, загрози для життя.
Суб’єкти та об’єкти соціального страхування
Суб’єктами страхування від нещасних випадків є:
Застраховані громадяни або члени їх сімей;
Страхувальник (роботодавці);
Страховик (Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюють страхування.
Об’єктом страхування є життя застрахованого.
Обов’язковому страхуванню підлягають:
Особи, які працюють за трудовим договором;
Учні та студенти навчальних закладів, залучені до роботи під час або після занять та в період виробничої практики;
Особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах і залучені до трудової діяльності.
Добровільно:
Священики та церковнослужителі;
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
Громадяни-підприємці.
Заподіяння шкоди вагітній жінці, її зародку під час вагітності, в зв’язку з чим дитина народжується інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку і така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 16років або закінчення навчання 23 років їй надається допомога Фонду соціального страхування.
Розслідування профзахворювань
Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню, причому віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці. Зв'язок ПЗ з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці за даними санепідемстанції.
Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом семи робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників:
санепідстанції (голова комісії),
лікувально-профілактичної установи (закладу),
місцевого управління з охорони здоров’я,
профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.
До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів. Власник також входить до складу комісії. Він зобов'язаний сприяти роботі комісії (забезпечити приміщенням, транспортом, зв'язком) і компенсувати всі витрати, пов'язані з її роботою.
Комісія з розслідування складає акт розслідування за встановленою формою(П-4), в якому намічає заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначає осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).
Акт розслідування причин профзахворювання складається