за роботу в нічний час працівникам основних професій - 40% тарифної ставки (окладу), допоміжних - 30% тарифної ставки окладу.
Проводиться преміювання працівників до ювілейних дат в їх житті- за-лежно від особистого трудового внеску в межах посадового окладу (тарифної ставки). Преміювання за виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності здійснюється щомісячно.
У разі законодавчого підвищення розміру мінімальної зарплати, при наявності заборгованості із заробітної плати підприємство підвищує тарифні ставки і посадові оклади, не допускаючи при цьому подальшого зростання цієї заборгованості.
Тарифна система оплати праці - сукупність взаємопов'язаних елементів, а саме: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.
Тарифно-кваліфікаційні характеристики використовуються для розподілу робіт і працівників відповідно складності та кваліфікації робіт. Ці характеристики є основою диференціації заробітної плати.
Тарифна сітка встановлює співвідношення у оплаті праці працівників різної кваліфікації. Це е сукупність тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.
Тарифні сітки будують таким чином, щоб створювати у робітників матеріальну зацікавленість в підвищенні своєї кваліфікації, тому від розряду до розряду росте розрив в абсолютній величині тарифного коефіцієнта.
В Україні в 1993р. була впроваджена Єдина тарифна сітка оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними професіями та посадами, яка складається з 15 тарифних розрядів. Діапазон тарифних коефіцієнтів складає 1-4,1.
Тарифні коефіцієнти показують в скільки раз рівень ставки робітника наступного розряду більша рівня тарифної ставки першого розряду. Тарифний коефіцієнт збільшується з підвищенням розряду.
Тарифна ставка представляє собою виражений в грошовій формі розмір оплати праці робітника певного розряду за годину, день, місяць роботи чи за виконання годинної (денної, місячної) норми виробітку.
Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні вста-новленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.
Мінімальна заробітна плата не включає доплати, надбавки та компен-саційні виплати. Галузева диференціація здійснюється за допомогою ко-ефіцієнтів співвідношення до мінімальної заробітної плати. Для енергетики, наприклад, цей коефіцієнт складає 1,06-1,75 в залежності від умов праці.
Тарифні ставки інших розрядів (Срі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (Ср1) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі):
срі=ср1*кі
Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного
тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.
При цьому керівник даного підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, премій, винагород, доплат і надбавок згідно колективного договору.
Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється на основі договірного регулювання оплати праці найманих працівників підприємств, що являє собою укладання системи тарифних угод на трьох рівнях:
1)
міжгалузевому (генеральна тарифна угода);
2)
галузевому (галузева тарифна угода) або комунальному (регіональна
тарифна угода);
3)
виробничому (тарифна угода як складова частина колективного
договору).
Тарифна угода - це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.
3. Аналіз використання фонду оплати праці 3.1. Аналіз використання фонду оплати праці
Аналіз використання фонду оплати проведемо за такими показниками:
1)
показники динаміки фонду оплати праці;
2)
факторний аналіз фонду оплати праці;
3)
аналіз зміни фонду оплати праці за категоріями працівників.
Отже, проведемо аналіз зміни загального фонду оплати праці та окремо по категоріях працівників, чисельності працюючих та середньої заробітної плати. Для цього проведемо розрахунки темпів приросту, темпів росту та абсолютного відхилення. Результати обчислень представимо в таблиці 3.1.
На рисунку 3 представимо динаміку фонду оплати праці Як бачимо з таблиці, фонд оплати праці з кожним роком зростає. Так у 2002 році відбулося збільшення на 27,54 тис. грн. (1,7%), порівняно з 2001 роком, у 2003 - на 252,6 тис. грн. (15,2%), порівняно з 2002 роком. Звичайно, таке ж зростання ми спостерігаємо по категоріях працівників. Найбільша частка належить робітникам: у 2002 році відбулося збільшення на 24,8 тис. грн. (2,1%), порівняно з 2001. Фонд оплати праці керівників та спеціалістів зменшується у 2002 році на 1,1 тис. грн. Це єдине зменшення щодо фонду оплати праці
Розуміємо, що така зміна ФОН зумовлена впливом таких факторів як чисельність працівників та середня заробітна плата.
Щодо чисельності, то вона зменшується кожного року. !
А от середня заробітна плата за аналізований період зросла. У 2003 році вона становить 567 грн. на 1 особу, збільшення становить 19,4 %, порівняно з 2001 роком. Таке ж зростання відбувається по категоріях працівників. Найбільше зростання ми спостерігаємо у 2003 році у керівників та спеціалістів на 172 грн., тобто на 25% до 2002 року.
Проаналізуємо фонд оплати праці з точки зору перевитрати та економії. Для цього розглянемо вихідні дані та абсолютну зміну у таблиці 3.2.
Таблиця 3.1. - Результати розрахунків показників динаміки
Показник | Рок й | Фактичн е значення | Темпи pocmv, % | Темпи приросту, % | Абсолютний прі ріст
базисний | ланцюгов
1111 | базисний | ланцюгов ІІй | базисни й | ланцюгов ції
Фонд оплати праці, тис.грн. | 200 1 | 1634,00 | 100,0 | - | - | - | - | -
200
2 | 1661,54 | 101,7 | 101,7 | 1,7 | 1,7 | 27,544 | 27,544
200 3 | 1914,19 | 117,1 | 115,2 | 17,1 | 15,2 | 280,192 | 252,648
робітники | 200 1 | 1184,85 | 100,0 | - | - | - | - | -
200
2 | 1209,74 | 102,1 | 102,1 | 2,1 | 2,1 | 24,886 | 24,886
200 3 | 1265,71 | 106,8 | 104,6 | 6,8 | 4,6 | 80,863