· Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними* терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН3.3.2-007-98).

При 8-годиииій денній робочій зміні цими нормативними документами передбачено:

· для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15хв через кожні дві години роботи;

· для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10хв після кожної години роботи за ПК.

В цих документах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

Також в них говориться, що відповідно з Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу) умови праці повинні відповідати І або II класу.

35 Що таке пожежна безпека? Загальні відомості про пожежну безпеку.

Пожежна безпека – це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об’єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців.При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях.

36 Горіння. Види горіння.

Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я та (або) світіння. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання.

Розрізняють два види горіння: повне – при достатній кількості окисника і неповне – при його пониженій кількості. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.), а при повному горінні утворюється діоксид вуглецю, вода, азот та ін.

37 Різновидності горіння.

Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я та (або) світіння. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання. Розрізняють два види горіння: повне – при достатній кількості окисника і неповне – при його пониженій кількості. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.), а при повному горінні утворюється діоксид вуглецю, вода, азот та ін.

Розрізняють наступні різновиди горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, само спалахування, тління.

Вибух – це надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу (руйнування).

Детонація – це горіння, яке поширюється зі швидкістю декілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі.

Спалах – короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пило повітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

Займання – початок горіння під впливом джерела запалювання.

Спалахування – займання, що супроводжується появою полум'я

Тління – безполуменеве горіння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випромінюванням світла у зоні горіння.

Самозаймання – початок горіння внаслідок само ініційованих екзотермічних процесів.

Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

38 Що таке вибух, детонація, спалах?

Вибух – це надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу (руйнування).

Детонація – це горіння, яке поширюється зі швидкістю декілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі.

Спалах – короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пило повітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

39 Що таке займання, спалахування, тління, самозаймання, самоспалахування?

Займання – початок горіння під впливом джерела запалювання.

Спалахування – займання, що супроводжується появою полум'я

Тління – безполуменеве горіння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випромінюванням світла у зоні горіння.

Самозаймання – початок горіння внаслідок само ініційованих екзотермічних процесів.

Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

40 Групи горючості речовин та матеріалів.

За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі – речовини та матеріали, не здатні до горіння в повітрі нормального складу. Це переважно неорганічні матеріали, металеві, гіпсові, цегляні конструкції та ін.

Важкогорючі – це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт, ДВП тощо.

Горючі – це речовини та матеріали, які здатні до самозаймання а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать більшість органічних матеріалів. В свою чергу горючі матеріали та речовини поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії, (сірник, іскра тощо) без попереднього нагрівання (папір, целюлоза)