1.2 Радіаційне ураження лісу

Випадання значних кількостей радіоактивних речовин на лісонасадження призводить до радіаційного ураження лісу. При забрудненні лісу сумішшю продуктів ядерного розпаду радіаційне ураження дерев викликає, в основному, дію бета-випромінювання, що практично повністю поглинається в кронах, тоді як гамма-випромінювання поглинається не більше, ніж на 15%. Тому відношення поглинених кронами доз бета- і гамма-випромінювання сягає 10 і вище.

Можливі й такі наслідки забруднення, коли значна частина радіоактивних часток проникає під полог лісу, не затримуючись у кронах дерев (забруднення листяних лісів у зимовий період, радіоактивні випадаення в період сильних дощів тощо). За цих умов внесок бета-випромінювання в поглинену кронами дерев дозу зменшується.

Залежно від щільності забруднення території радіаційне ураження лісу може проявитися тимчасовим пригніченням підросту, частковим відмиранням гілок та загибеллю дерев і насаджень узагалі.

Ураження найінтенсивніше у початковий період забруднення. З часом потужність поглиненої дози швидко зменшується внаслідок розпаду й переміщення радіоактивних речовин під полог лісу. Тому відносно короткий період пригніченого стану дерев (2-3 роки після разового випадання, якщо ураження не було повним) змінюється періодом їхнього відновлення. Однак, процеси відновлення протікають повільно (до 10 років і більше). При високих рівнях забруднення радіоактивне ураження незворотне – відбувається повна загибель деревостою (протягом одного року після разового радіаційного впливу) і розпад насаджень.

Радіочутливість хвойних порід у середньому в 5 разів вища, ніж листяних. Крім того, при випаданні радіоактивних речовин у зимовий період у кронах хвойних дерев буде затримуватись приблизно в 5 разів більше радіоактивних часток, ніж у кронах листяних. Тому, якщо в літку загибель листяних насаджень відбувається при рівнях забруднення, приблизно в 5 разів менших, порівняно з рівнями, що спричиняють загибель листяних насаджень, то для зими ця різниця становитиме 25-30 разів.

В ураженому випромінюванні лісі відбуваються і інші важливі зміни: уповільнення темпів розпускання листків і прискорення листопаду. Посвітління поголу лісу створює сприятливі умови для бурхливого розвитку травянисчтої рослинності, що погіршує умови насінного поновлення уражених насаджень. Радіаційне ураження лісонасаджень, у результаті якого утворюються сухостійні дерева, погіршує протипожежний стан забруднених лісів і створює сприятливі умови для масового розмноження комах-шкідників.

Результатом перебудови, що відбувається в лісі, є зміна структури лісонасаджень (переважно відмирання хвойних порід порівняно з листяними), зменшення їхньої загальної стійкості до несприятливих змін навколишнього середовища й до різних шкідників, а при дуже високих щільностях забруднення – повна загибель насаджень.

2 Дозиметричні прилади. Призначення, принцип дії, будова.

Програма дозиметричного контролю охоплює:

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

Прилади, які використовують для досліджень вмісту радіонуклідів Cs137 та Sr90 у продуктах харчування та питній воді, для забезпечення контролю щодо відповідності умовам ДР-2004, повинні відповідати таким вимогам:—

мінімально вимірювана активність (МВА) радіонукліда у пробі повин-
на співвідноситися з допустимими рівнями (ДР) для продукту, що дослі-
джується, як:

МВА < 0,66 ДР, (1)

де 0,66 — коефіцієнт, розрахований для достовірності контролю, що характеризується імовірністю не нижче 0,95;

Приймаючий пристрій — датчик або детектор випромінювань — при-значений для перетворення енергії радіоактивних випромінювань в енергію іншого виду — електричну, хімічну або світлову. Як приймаючий пристрій у польових приладах застосовують іонізаційні камери й газорозрядні лічильники.

Іонізаційна камера – це герметична ємність, заповнена повітрям, до якої підведено центральний електрод, ізольований від корпуса. Стінки камери виготовляють із ізоляційних матеріалів, а зсередини покривають струмопровідним матеріалом. Від зовнішнього джерела до камери подаєть-ся напруга електричного струму, що створює різницю потенціалів між центральним електродом і струмопровідним шаром стінки камери. Коли радіоактивних випромінювань немає, повітря між електродами слугує ізолятором, і струм у ланцюзі камери відсутній. Під впливом радіоактив-них випромінювань повітря в камері іонізується й у ланцюзі камери з'являється іонізаційний струм, величина якого пропорційна потужності дози радіоактивного випромінення, яке проходить через камеру. У зв'язку з тим, що цей струм дуже малий, його підсилюють, а потім вимірюють мікроамперметром. Іонізаційна камера реєструє гамма-кванти.

Газорозрядні лічильники — металеві або скляні циліндри, стінки яких зсередини покриті шаром струмопровідного матеріалу (катод). Усередині циліндра, вздовж його осі, натягнута металева нитка (анод), яка ізольова-на від циліндра. З лічильника видаляють повітря, створюючи розряд, піс-ля чого його частково заповнюють аргоном або іншим інертним газом. До металевої нитки й струмопровідного