4.3 Радіологічне забруднення лісів Чортківського району.

Крім досліджень на контрольних ділянках, в районі проведено просторове радіологічне обстеження лісових масивів, а саме: Чортків Нижній ліс, Чортків Верхній ліс, с. Пастуше, с. Заводське.

При визначенні ступеня радіоактивної деградації лісових масивів Чортківського району користувалися даними суцільного радіологічного обстеження, що проводилося з 1998 по 2004 роки одночасно з агрохімічною паспортизацією лісових масивів. По кожному господарству складено картосхеми забруднення та еколого-агрохімічні паспорти на кожну досліджувану ділянку.

У Чортківському районі максимальна щільність забруднення цезієм – 137 у деяких господарствах складає 1,2 Кі/км2. середньодеградовані ліси, щільність забруднення яких дорівнює 1 – 5 Кі/км2, не можуть забезпечити виробництва високоякісної продукції особливо для виробництва продукції екологічно безпечних будматеріалів.

Решта площ лісових угідь району не забруднені або слабо забруднені цезієм – 137 і щільність забруднення їх не перевищує 1,0 Кі/км2.

Щодо забруднення лісових угідь стронцієм – 90, то 69834 га лісу району, або більше 90 відсотків мають щільність забруднення до 0,15 Кі/км2, з них 7025 га до 0,02 Кі/км2. така щільність відповідає допустимим рівням для подальшого використання деревини.

Чортків Нижній ліс

1) 00,09

2) 00,08 середнє 0,11

3) 00,016

0,11 х 24 год х 365 =963,6 мкЗв = 0,96 млЗв

1 2

1) 0,010 0,022

2) 0,019 середнє 0,018 0,026 0,022

3) 0,026 0,020

2 -1 = 0,022 – 0,018 = 0,004 х10 смх хв.

Чортків Верхній ліс

1) 00,11

2) 00,10 середнє 0,12

3) 00,014

0,12 х 24 год х 365 = 1051,2 мкЗв = 1,05 млЗв

1 2

1) 0,014 0,020

2) 0,017 середнє 0,015 0,017 0,020

3) 0,015 0,023

2 -1 = 0,020 – 0,015 = 0,005 х10 смх хв.

с. Пастуше

1) 00,10

2) 00,08 середнє 0,10

3) 00,013

0,10 х 24 год х 365 = 876 мкЗв = 0,87 млЗв

1 2

1) 0,024 0,024

2) 0,024 середнє 0,026 0,026 0,027

3) 0,030 0,030

2 -1 = 0,027 – 0,026 = 0,001 х10 смх хв.

с. Заводське

1) 00,11

2) 00,13 середнє 0,14

4) 00,019

0,14 х 24 год х 365 = 1226,4 мкЗв = 1,22 млЗв

1 2

1) 0,038 0,035

2) 0,031 середнє 0,031 0,032 0,031

3) 0,026 0,030

2 -1 = 0,032 – 0,031 = 0,001 х10 смх хв.

с. Білобожниця

1) 00,10

2) 00,09 середнє 0,11

4) 00,014

0,11 х 24 год х 365 = 963,6 мкЗв = 0,96 млЗв

1 2

1) 0,011 0,020

2) 0,018 середнє 0,016 0,019 0,020

3) 0,020 0,022

2 -1 = 0,020 – 0,016 = 0,004 х10 смх хв.

Висновок

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відбулось радіаційне забруднення значних територій України. В зону аварійних викидів попало біля 3,5 млн. га лісів, що складає третю частину всіх лісових насаджень України. Найбільше потерпіли лісні масиви Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей, які знаходяться в західному напрямку від джерела аварійних викидів і де сконцентровано 3380,2 тис. га лісів. Крім того, під радіоактивне забруднення попали ліси Чернігівської і Сумської областей, які знаходяться на сході від ЧАЕС. Матеріали дослідження лісів на радіоактивне забруднення свідчать про те, що найбільші його площі та рівні спостерігаються в лісових масивах Полісся.

Важливою складовою у всіх міроприємствах в після аварійний період було наукове супроводження ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення.

Проведення широких радіоекологічних досліджень в лісових екосистемах стало можливим завдяки особливій увазі з боку держави, що проявлялось, головним чином, в стабільному і значному фінансуванні цієї проблематики в перші після аварійні роки. В даний момент воно мінімальне.

Що стосується моніторингового спостереження, то без цього неможливе прогнозування радіоактивного забруднення продукції лісового господарства, неможлива реабілітація лісогосподарського виробництва на територіях, виведених з господарського обігу, неможливе планування ведення лісового господарства.

Лісові екосистеми являються критичними ландшафтами з точки зору поступлення радіоактивних елементів по трофічним ланцюгам до людини і тому потребують особливої уваги радіоекологів.

Таким чином при перегляді науково-дослідних робіт в області лісної радіоекології, проведених в період після аварії на ЧАЕС, необхідно відмітити деякі моменти які необхідно реалізувати в життя:

· розробити наукові основи реабілітації лісів;

· розібрати довготривалу концепцію комплексного ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення;

· розібрати нормативні документи по регламентації вмісту радіонуклідів в продукції сільського господарства;

· вивчити санітарно-гігієнічні умови праці при проведенні лісогосподарських робіт на територіях, забруднених радіонуклідами;

· вивчити можливості використання ГІС – технологій при проектуванні лісогосподарських заходів з урахуванням радіаційного фактора, моделювання міграції радіонуклідів в лісових екосистемах і прогнозування радіоактивного забруднення продукції лісового господарства;

· вивчити стан і продуктивність лісових насаджень на територіях з щільністю радіоактивного забруднення грунту 15 Ки/км2 і розробити міроприємства для їх стабілізації;

· продовжити вивчення міграції основних техногенних радіонуклідів в компонентах лісових екосистем і накопичення їх в продукції лісового господарства на обмеженому числі найбільш типових стаціонарів.

Проведення перекислених дослідів дозволить отримати суттєві наукові результати, що в свою чергу, забезпечить на перспективу дійове наукове супроводження ведення лісового господарства на територіях, забруднених аварійними радіоактивними викидами Чорнобильської АЕС.

Список використаної літератури

1. Батлук В.А. Радіаційна екологія: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2009. – 309 с.

2. Краснов В.П., Орлов О.О., Бузун В.О., Ланд ін В.П., Шелест З.М. Прикладна радіоекологія лісу. – Житомир:«Полісся»,2007– 680 с.

3. Алексахин Р.М., Тихомиров Ф.А. Миграция радионуклидов в лесных біоценозах. – М.: Наука, 1987.

4. Вимірювання іонізуючих