Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хворотворними мікробами.

Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової м діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...20% призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання збільшення об'єму вдиху.

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.

Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за . котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій важкості робіт в теплий та холодний періоди року:

Період року |

Категорія робіт |

Температура

°С | Відносна., вологість Г% | Швидкість руху.

опти-мальна | допустима | опти-мальна | дсгустимана робочих мсцях

постм-их інепхтй-мх,

не більше ніж | опти-маль-на, не більше ніж | допустима на робочих місцях постійних і непостійних*

верхня межа | нижня межа

на рабочих місцях

тійних | тійних | тійних | тійних

Легка — 1а | 22—24 | 25 | 26 | 21 | 18 | 40-60 | 75 | 0,1 | Не більше ніж 0,1

Легка —16 | 21—23 | 24 | 25 | 20 | 17 | 40-60 | 75 | ОД | Не більше ніж 0,2

Холод- | Середньої важкості — ІІа | 18—20 | 23 | 24 | 17 | 15 | 40-60 | 75 | 0,2 | Не більше ніж 0,3

ний | Середньа важкості—ІІб | 17—19 | 21 | 23 | 15 | 13 | 40-60 | 75 | 0,2 | Не більше ніж 0,4

Важка — ІІІ | 16—18 | 19 | 20 | 13 | 12 | 40-60 | 75 | 0,3 | Не більше ніж 0,5

Легка —Іа | 23—25 | 28 | ЗО | 22 | 20 | 40-60 | 55 Отри 28 °Q | од | 0,1—0,2

Легка—Іб | 22—24 | 28 | ЗО | 21 | 19 | 40-60 | 60 (при 27 °Q | 0,2 | 0,1—0,3

Теплий | Середнйої важкості—ІІа | 21—23 | 27 | 29 | 18 | 17 | 40-60 | 65 &три 26 °Q | 0,3 | 0,2-0,4

Середнйої важкості — ІІб | 20—22 | 27 | 29 | 16 | 15 | 40-60 | 70 fan 25 °Q | 0,3 | 02-0,5

Важка — ІІІ | 18—20 | 26 | 28 | 15 | 13 | 40-60 | 75 fan 24 °Q | 0,4 | 0,2—0,6

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.

Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу — холодним, нагрів полум'ям — індуктивним, горнових печей — тунельними. Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях.

Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортні температуру підтримують .

Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.

Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливом сталі).

Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей