БЖД

ПЛАН

1. Глобальні екологічні проблеми

До сучасних глобальних екологічних проблем нашої планети можуть бути віднесені проблеми народонаселення, парникового ефекту, кислотних дощів та озонових дір, повної утилізації відходів промисловості, екологічно «чистої» енергетики, дехімізації сільського господарства, екологічно «чистого» транспорту, ресурсозбереження і рекультивації літосфери.

Розв'язати їх одній країні і одній галузі наук не під силу. Тільки інтеграція наукових зусиль різних галузей усіх країн може зупинити глобальну катастрофу, яка насувається на нашу планету.

Народонаселення Землі вибухоподібне збільшується. Це веде до переповнення і руйнування природних екосистем, які є основою біологічної різноманітності і збереження стійкого, самовідтворюваного існування біосфери. Тому однією з умов подальшого прогресу людства є припинення росту його чисельності, зниження його негативного впливу на природне середовище. Тільки досягнення власної популяційної рівноваги дозволить надалі розвивати культуру, технології, цивілізацію у цілому.

Зв'язок людини з оточуючим середовищем визначається не тільки чисельністю народонаселення, але і стилем життя. При високій забезпеченості життя споживається багато матеріальних благ, що у свою чергу вимагає відповідних ресурсів для їхнього виготовлення, а також додаткових джерел енергії для їхнього використання (наприклад, використання автомобіля як засобу пересування, вигідного у першу чергу для людини). Виробництво матеріальних та енергетичних ресурсів, спалювання палива та викидання в оточуюче середовище відпрацьованих виробів приводить до накопичення відходів, які забруднюють його. Як споживання ресурсів, так і забруднення ведуть до тяжких екологічних наслідків. Більш простий стиль життя (надання переваги велосипеду, а не автомобілю), безперечно, приносить менші збитки оточуючому середовищу. Хоча зв'язок між стилем життя та ступенем впливу на середовище не завжди антагоністичний.

Негативний вплив нашого стилю життя на оточуюче середовище може бути послаблений чи посилений залежно від рівня екологічної свідомості суспільства. Наявність розвинутої екологічної свідомості передбачає, наприклад, що шкідливі наслідки високо забезпеченого життя можна помітно знизити, підбираючи менш шкідливі замінювачі ресурсів, охороняючи природу, повторно використовуючи відходи, контролюючи забруднення. При відсутності екологічної свідомості навіть простий «близький до природи» стиль життя не веде сам по собі до відсутності шкідливого впливу на природу. Наприклад, вирубка лісу під посіви або заради заготівлі дров. Це не тільки руйнування природного місцеіснування та знищення дикої флори та фауни на розчищеній таким чином площі, але у відсутності грамотного землекористування — перший крок до ерозії ґрунтів і втрати їх родючості, до забруднення найближчих водойм наносами і до порушення життя у воді. Таким чином, при відсутності екологічної свідомості «первісний» стиль життя може вплинути на оточуюче середовище гірше, ніж «освічене» міське існування.

Кислотні опади. Кислотними є будь-які опади — дощі, сніг, туман, кислотність яких перевищує нормальну. У цілому в промислове розвинених країнах світу випадають кислотні опади, кислотність яких перевищує норму у 10-1000 разів. Це по-різному впливає на екосистеми: пошкоджує рослини, веде до загибелі водойм, підвищує у ґрунті вміст токсичного алюмінію, вилужнює ґрунти тощо.

Відомо також, що кислоти можуть випадати з атмосфери і без води, самі по собі з частинками пилу. Такі сухі відклади можуть накопичуватись на поверхні рослин і при змочуванні невеликою кількістю вологи, наприклад, при випаданні роси, утворювати концентровані кислоти.

Вже більше як сто років кислотні опади визнаються серйозною проблемою у промислових і прилеглих до них районах.

Значення рН середовища дуже важливе, оскільки від нього залежить діяльність майже всіх ферментних систем, гормонів та інших биків в організмі, які регулюють метаболізм, ріст і розвиток. На великі за розміром організми незначні зміни рН зовнішнього середовища можуть чинити незначний вплив, оскільки метаболізм підтримує внутрішній рН на потрібному рівні, а шкіра забезпечує більш-менш надійний захист від порушень. Тоді як яйцеклітини, сперматозоїди та молодь водних мешканців захищені недостатньо. Зміна величини рН всього на одиницю веде до значного стресу або загибелі. У прісноводних водойм рН води в середньому становить 6-7, а організми адаптовані саме до цього значення рН.

Коли середовище водних екосистем підкислене, практично всі організми досить швидко гинуть Це зумовлене або прямим негативним впливом надлишку Н+-іонів або ж усуненням власне можливості розмноження.

Вплив кислотних опадів на екосистеми інколи значно посилюється у період сходу снігів коли всі кислотні опади які накопичились взимку, надходять до річок та озер, що співпадає з періодом розмноження більшості організмів.

Поряд із загибеллю озер підвищення кислотності опадів має негативний вплив на ліси. Більшість учених вважають, що це є однією з головних причин деградації лісів. Головним шляхом цього впливу є порушення поверхні при прямому контакті, вимивання біогенів, мобілізація алюмінію та інших токсичних елементів. У свою чергу дерева, які відчули на собі такий вплив, легше вражаються шкідниками та патогенами.

Якщо випадання кислотних дощів і надалі буде відбуватись у такому ж обсязі, це спричинятиме глобальну втрату озер, річок та лісів, зниження їх економічної та естетичної цінності, а також посилення ґрунтової ерозії.

Парниковий ефект. Люди на протязі тисячоліть прагнули впливати на погоду. Нині ми стоїмо на порозі величезних змін клімату, яка зумовлена саме людською діяльністю. На жаль, ці зміни є незапланованими, некерованими і можуть привести до катастрофічних наслідків. Причини цих змін — збільшення в атмосфері так званих «парникових газів» диоксиду вуглецю, метану, оксидів азоту, фреонів та озону. Всі ці гази добре пропускають сонячні промені до земної поверхні і помітно поглинають довгохвильове теплове випромінювання нагрітої земної поверхні та нижчих шарів атмосфери. Частина цього теплового випромінювання повертається знову до поверхні планети, створюючи парниковий ефект.

Постійне підвищення концентрації парникових газів обумовлене