Особливості впливу струму на людину в залежності від сили та роду струму наведено в табл. 1.

Струм, значення котрого не дозволяє потерпілому самостійно відірватись від стумоведучих частин, називається невідпускним. Допустимим є струм, при котрому людина може самостійно звільнитись від електричної ланки. Аналізуючи табл. 1, можна дійти висновку, що змінний струм порівняно з постійним є небезпечнішим. Однак за напруги понад 500 В небезпечнішим є постійний струм.

Найнебезпечнішим є струм частотою 20—100 Гц, що відповідає струму промислової частоти. Найнебезпечнішими шляхами проходження струму через тіло людини є ті шляхи, котрі викликають ушкодження головного або спинного мозку, серця та легень.

На небезпеку ураження струмом впливають метеорологічні умови приміщення. Зростання температури, відносної вологості, знижена рухливість повітря викликають зростання небезпеки ураження, оскільки виділення поту викликає зниження опору шкіри.

Таблиця 1

Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини

Сила струму, мА | Змінний струм частотою 50 Гц |

Постійний струм

0,6—1,5 |

Початок відчуття: слабке свербіння, пощипування шкіри | Не відчувається

2—4 |

Відчуття поширюється на зап'ястях, злегка зводить м'язи | Те саме

5—7 |

Больові почуття посилюються у всій кисті, судороги, слабкий біль у руці до передпліччя | Початок відчуття: слабке нагрівання шкіри

8—10 |

Сильний біль, судороги у руці, руки важко відривати від електродів | Нагрівання посилюється

10—15 |

Нестерпний біль у всій руці. Руки не можна відірвати від електродів | Нагрівання посилюється ще більше

20—25 |

Сильний біль. Руки миттєво паралізуються, відірвати їх від електродів неможливо, ускладнюється дихання |

Шкіра сильно нагрівається, відчувається внутрішнє нагрівання, незначне скорочення м'язів рук

50—60 |

Параліч дихання. Порушується робота серця |

Сильне нагрівання. Руки не можна відірвати від електродів

80—100 |

Параліч дихання. При тривалості дії струму 3 сек. | Параліч дихання і більше — фібриляція серця

300 |

Те саме, за менший строк |

Параліч дихання. При тривалості 3 сек. і більше — фібриляція серця

Долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпілий після звільнення від електричного струму. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий при свідомості (стійке дихання і є пульс), але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий утруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15—20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність важких симптомів після ураження не виключає можливості подальшого погіршення стану. Лише лікар може робити висновок про стан здоров'я потерпілого. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожне, але у нього не намацується пульс, необхідно відразу зробити йому штучне дихання.

За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слід роздягати потерпілого. Не обов'язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився в горизонтальному положенні. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльці, на щоглі і на опорі.

Опустивши потерпілого на землю, необхідно відразу розпочати проведення штучного дихання та масажу серця і робити це до появи самостійного дихання і відновлення діяльності серця або передачі потерпілого медичному персоналу.

Список використаної літератури

Джигерей В. Безпека життєдіяльності. – К., 2000.

Желібо Є.П, Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К., 2002.

Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. – Суми, 2000.

Бедрій Я. І., Геврик Є. О., Кіт І. Я., Мурін О. С., Єнкало В. М. Охорона праці. — Л., 2000.

Гончарова Г.С. Охорона праці. — Х., 1994.