Первинна профілактика є масовою і найбільш ефективною.

В її основі — комплексне системне дослідження впливу умов і чинників природного середовища, соціального оточення на здоров'я дітей і підлітків. До заходів первинної профілактики належать ті, які можуть впливати на шляхи несприятливого впливу природних, мікро- і макросоціальних чинників, а також ті, які сприяють підвищенню резистентності організму до дії цих несприятливих чинників.

Завданням вторинної профілактики є більш раннє виявлення змін в стані організму, що також дозволяє попередити подальший розвиток захворювання. Вторинна (соціально-медична) профілактика базується на результатах масових медичних обстежень і є індивідуальною в плані корекції систем життєдіяльності і життєзабезпечення організму.

Третинна (переважно медична) профілактика спрямована на одужання, попередження ускладнень та загострень захворювання, зменшення смертності. Основні напрямки профілактики наркоманії наведені в таблиці.

Напрямки | Завдання та шляхи реалізації

Психогігієнічний | Корекція неправильного виховання та ранніх аномалій розвитку особистості. Індивідуальна психолого-педагогічна робота з “важкими” підлітками, які мають нахили до неправильної поведінки.

Педагогічний | Послідовне антинаркотичне виховання в школі з 1 по 11 класи. Формування установок здорового способу життя у молодого покоління.

Санітарно-гігієнічний | Покращення санітарної грамотності та культури населення. Антинаркотична робота серед населення.

Медико-соціальний | Комплексна робота з особами, що вживають наркотичні речовини. Оздоровлення мікросоціального середовища. Робота за індивідуальними планами медико-педагогічних заходів.

Охорона здоров’я | Розвиток та покращення наркологічної служби. Системи заходів зі скорочення поширеності наркоманії. Широка антинаркотична робота всієї загальномедичної мережі.

Адміністративно-правовий | Правове регулювання подолання наркоманії. Удосконалення антинаркотичного законодавства.

Економічний | Система державних заходів по матеріальному та економічному забезпеченню всіх установ антинаркотичного напрямку.

Специфікою наркоманії є психологічна залежність від прийому наркотичних речовин, що виникає у хворого. Саме тому наркоманія важко піддається лікуванню й в цьому контексті особливого значення набуває психопрофілактика захворювання (до початку регулярного вживання особою наркотичних речовин). Отже, постає нагальна потреба в організації психокорекційної роботи з так званими групами ризику: групами осіб, що мають схильність до вживання наркотиків. До них зокрема можна віднести:

- підлітків з неблагополучних сімей;

- осіб, що беруть участь у неформальних молодіжних угрупованнях асоціальної та антисоціальної спрямованості (панки, футбольні фанати, рокери та ін.);

- осіб, що мають визначені проблеми у спілкуванні з оточуючими та інші психологічні проблеми;

- осіб підвищеної навіюваності й комформності;

- осіб, що відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Ураховуючи культурологічні традиції нашого суспільства та особливості менталітету населення, групи самодопомоги для підлітків навряд чи виникнуть у нас в осяжному майбутньому. Тому слід звернутися до розгляду більш реальної перспективи: професійної психокорекційної роботи з підлітками групи ризику.

Приступаючи до роботи, психолог завжди повинен пам'ятати, що головне у стосунках з підлітком — це взаємна повага і довіра. Те, що каже підліток, повинно залишатися таємницею. Його проблеми можуть бути обговорені з батьками і педагогами тільки за проханням і зі згоди підлітка. Втрата довіри, розголошення таємниці, навіть мимовільне, є великою психологічною травмою і може призвести до найнепередбаченіших наслідків.

При виявленні психологічних особливостей підлітка треба звернути увагу на наявність акцентуацій характеру, систему самооцінок і оцінок інших, мотиваційну структуру особистості. Обов'язково дослідження процесів мислення. У разі виявлення викривлень процесів мислення, психологічна корекція неприпустима — обов'язкова консультація психіатра.

У роботі з підлітками групи ризику ефективно використовувати методи групової психологічної корекції, рольові ігри. Це дозволяє підлітку розглянути свою поведінку ніби з боку іншої людини, тобто об'єктивно. Крім того, рольові ігри дають змогу відпрацювати навички реагування в складних ситуаціях.

При комплектуванні підліткових груп бажана невелика кількість учасників: 5—7 осіб, можна хлопці і дівчата разом (але враховуються побажання дітей, інколи вони прагнуть до групи однієї статі). Не рекомендовано включення у групу більше двох учасників з такими особливостями:

а) підлітків з вираженими труднощами в міжособистісному спілкуванні;

б) підлітків з інтелектуальним зниженням;

в) підлітків з руховою розгальмованістю.

Однією з важливих цілей занять є формування навичок поведінки у фруструючих (стресових) ситуаціях.

Оскільки для багатьох підлітків необхідність протистояти тискові групи викликає стресовий стан, нагальною потребою є тренування цих навичок. Тож виникає потреба у відповідному психокорекційному тренінгу, прикладом якого може служити, скажімо, гра "Умій сказати "Ні", яка дає змогу підліткові набути навички відстоювання своєї думки, навіть якщо інші думають інакше. Наприклад, розігрується ситуація, де троє підлітків запрошують четвертого взяти участь у вечірці, де зберуться незнайомі йому люди. Відбувається приблизно такий діалог:—

Пішли сьогодні ввечері до Павла, не пожалкуєш.—

А що там буде?—

Це секрет. Дізнаєшся, що таке кайф.—

Та я не знаю, якось незручно до чужих людей...—

Але ти ж з нами, ми тебе образити не дамо. Не бійся! Якщо підліток піддається на умовляння (хоча і відчуває небезпеку) або починає шукати привід для відмови, не подаючи виду, що він зрозумів небезпеку, така поведінка оцінюється як неправильна.

Розігруючи цю ситуацію кілька разів (змінюючи склад учасників та головного "героя"), підлітки (при необхідності, за допомогою психолога) приходять до висновку, що найкраще діяти за такою схемою:

1) називати речі своїми іменами;

2) твердо відмовитися, аргументувавши своє рішення;

3) запропонувати свій варіант.

У діалозі це представлено приблизно так:—

Що ти маєш на увазі під словом "кайф"?—

А ти ніби сам не здогадуєшся?—

Ви будете палити "травку"?—

Та тихіше ти, почують!—

Ні, я не піду з вами. Мені ні до чого такий кайф. І вам не раджу. Пішли краще пограємо у футбол.

Для тих підлітків, кому дуже важко засвоїти навичку відстоювати свою думку наперекір тиску більшості, корисно пограти у гру "Заважає — не заважає". Умовою