Ризик та небезпеки

План

1. Загальна оцінка та характеристика небезпек................................................... 3

2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику............................................... 5

3. Управління ризиком............................................................................................ 8

Література................................................................................................................10

1. Загальна оцінка та характеристика небезпек

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням трива-лості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєді-яльність окремих людей. Наслідки або ж кількісна оцінка збитків, за-подіяних небезпекою, залежать від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які наслідки визначають як шкоду. Ко-жен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої тери-торії, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

Ризик визначається, як відношення кількості подій з небажа-ними наслідками максимально можливої їх кількості за конкретний період часу:

R=n/N

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групо-вого ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає макси-мальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику — максималь-ну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що нале-жать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транс-портні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

Існує ризиковий баланс між відомими перевагами та недоліками кон-сервантів, що використовуються у харчовій промисловості, між відо-мими перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування (Напр., рентгенівська діагностика, радіаційна терапія) та відомими загрозами людському здоров'ю від впливу радіації Завжди можна навести декілька прикладів, коли відносно безпечний матеріал або частина обладнання можуть за певних умов ставати небезпечними. Навіть така дія, як пиття води, але у великій кількості, може стати причиною серйозних проблем з нирками.

Отже, безпека є насправді відносним поняттям того, що не існує абсолютної безпеки для всіх обставин та умов. Просте запитання: «Яка безпека є достатньою?» не має простої відповіді. Вираз «безпека на 99,9%», що використовується для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не може вважатися коректним.

Для того, щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні кри-терії.

Категорії серйозності небезпеки, встановлю-ють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків не-безпечних умов. Використання категорій серйозності небезпеки дуже корисно для визначення відносної важливості використання профілактичних заходів для забезпечення безпеки життєдіяльності, коли вона зас-тосовується для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуації, які належать до категорії (катастрофічні небезпеки), потребують більшої уваги, ніж віднесені до категорії (незначні небезпеки).

Рівні ймовірності небезпеки, є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком неусунутої або непідконтрольної небезпеки. Базуючись на вищій імовірності небезпеки будь-якої системи, можна дійти виснов-ку щодо специфічних видів діяльності людей. Тому, використовуючи водночас методики визначення серйозності і ймовірності небезпеки, можна визначити, вивчити небезпеки, віднести "їх до певного класу і вирішити їх, виходячи з серйозності небезпеки, потенційно імовірних наслідків та ймовірності, якщо такі наслідки будуть мати місце.

Легко помітити, що серйозна небезпека може бути припустимою, якщо може бути доведено, що її ймовірність надто низька, так само може бути припустимою вірогідна подія, якщо може бути доведено, що результат її незначний. Ці міркування дають підстави для припущення, що ймовірність припустимого ризику небезпеки обернено про-порційна її серйозності.

/Табл. 1. демонструє приклад матриці ризиків небезпеки, для того, щоб забезпечити ефективний інструмент для апроксимації припустимого та неприпустимого рівнів або ступеня ризику. Встановивши буквено-цифрову систему оцінки ризику для кожної категорії серйозності та кожного рівня імовірності, можна глибше класифікувати та оцінювати ризик за ступенем припус-тимості. Використання такої матриці полегшує оцінку ризику.

Таблиця 1.

Матриця оцінки ризику

Частота, з якою відбувається подія | Категорія небезпеки

І Катастрофічна | II Критична | ІІІ Гранична | IV Незначна

(А) Часто | 1А | 2А | ЗА | 4А

(В) Вірогідно | 1В | 2В | 3В | 4В

(С) Час від часу | 1С | 2С | ЗС | 4С

(О) Віддалено | 1Д | 2Д | ЗД | 4Д

(Е) Неймовірно | 1Е | 2Е | ЗЕ | 4Е

Індекс ризику небезпеки

Класифікація ризику 1А,1В,1С,2А,2В,ЗА 1Д,2С,2Д,ЗВ,ЗС 1Е,2Е,3Д,ЗЕ,4А,4В 4С,4Д,4Е | Критерії ризику

Неприпустимий (надмірний)

Небажаний (гранична допустимий) Припустимий з перевіркою (прийнятний)

Припустимий без перевірки (знехтуваний)

2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

Вище було показано, що ризик — це усвідомлена можливість небез-пеки, або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подііі з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.

Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок, чис-лового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними нагідками. Відповідно до статистичних даних за 1998р. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загальної кількості громадян, що прожинали а Україні за цеп період, тобто N = 50 100 000 осіб. Відтак числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 1998р.становитиме:

К = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона грома-дян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1998 р.