Контрольна робота з БЖД

ЗМІСТ

ВСТУП

Людина та її здоров'я - найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середо-вищі, так і в середовищі праці.

Закон України "Про охорону праці" визначає: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організацій-но-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактич-них заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та пра-цездатності людини в процесі праці".

Завдання охорони праці забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань. Вирішальне значення в розв'язанні цих за-вдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культу-ри та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити її привабливість.

1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення.

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов виробництва в Україні існувала, можна сказати, завжди, про що свідчить ста-тистика нещасних випадків: ще 15 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 тис. працівників, з них гинуло майже 3 тис. чоло-вік - відповідно в 4,8 і 2,2 рази більше, ніж у 2002 р. Але справжній стан охорони праці і рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися.

Зі здобуттям незалежності Україна першою серед республік колишнього Союзу РСР у 1992 р. прийняла Закон «Про охорону праці». Цей Закон уперше визначив пріоритетні нап-рямки реалізації конституційного права гро-мадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, проголосив ос-новні принципи державної політики у галузі охорони праці.

За роки, що пройшли після прийняття Закону, для реалізації цих принципів зроблено чимало.

Створено Національну раду з питань безпеч-ної життєдіяльності населення при Кабінеті Мі-ністрів, яка забезпечує функціонування ціліс-ної системи державного керування охороною життя людей, у тому числі на виробництві, ко-ординує діяльність центральних і місцевих ор-ганів виконавчої влади з цих проблем. Такі са-мі ради функціонують на місцях.

З 1994 p. у країні почата розробка Націо-нальної, галузевих, регіональних і виробничих програм поліпшення безпеки праці і виробни-чого середовища. В даний час реалізуються програми, розроблені до 2005 р.

Будь-який напрямок господарської діяльнос-ті здатний розвиватися, якщо він забезпечу-ється наукою. Це має пряме відношення і до охорони праці. Ось чому Уряд, Верховна Ра-да і Президент визнали за необхідне створити всеукраїнський науково-дослідний інститут охорони праці, який чи не першим у країні одержав статус національного. Сьогодні се-ред працівників інституту 1 1 докторів наук, 25 кандидатів. Інститут ще не досяг високого світового рівня, але багато чого робить, прагне до цього.

Велика увага приділяється підвищенню рівня технічної безпеки виробничих об'єктів. Для рі-шення цих задач у країні створена мережа експертно-технічних центрів. У 2002 р. центри здійснили 27 тис. експертиз проектної доку-ментації, продіагностували 18 тис. одиниць ус-таткування підвищеної небезпеки, провели нав-чання з питань охорони праці майже 50 тис. працюючих, виконали ряд інших робіт.

У зв'язку з необхідністю систематичного по-повнення і відновлення знань, у даний час роз-глядається питання про створення Інституту післядипломної освіти у сфері охорони праці на базі нині діючого Головного учбово-мето-дичного центру Держнаглядохоронпраці.

Поступово стає на ноги система держав-ного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, що ни-ні обслуговує понад 300 тис. потерпілих на виробництві і виплачує їм щорічно близько 900 млн. гривень.

Реалізується комплекс заходів для посилення державного нагляду за охороною праці, удосконалення і зміцнення його структури. Згідно з Указом Президента від 18.09.02 р. №834 на базі відповідного департаменту Мі-ністерства праці утворений Державний комі-тет з нагляду за охороною праці як централь-ний орган виконавчої влади.

Розробляється національне законодавство про охорону праці з використанням конвен-цій і рекомендацій Міжнародної організації праці, директив Європейського Союзу, на-лагоджуються більш тісні контакти в галузі охорони праці з Росією, Німеччиною, США, Великобританією, Білоруссю, іншими дер-жавами.

21 листопада 2002 р. Верховною Радою прийнята нова редакція Закону «Про охорону праці», що враховує десятилітній досвід його.

2. Проблеми виробничого травматизму та профзахворювань.

Однак вирішальним є положення на підприємствах, робочих місцях. І тут варто прямо сказати, що виробничий травматизм залиша-ється дуже високим, сотні тисяч людей про-довжують працювати в умовах, які принижу-ють їхню людську гідність. Причин такого положення чимало: це і значна амортизація основних фондів, їх несвоєчасне відновлення, ремонт; і незадовільна забезпеченість техніч-ними засобами безпеки, засобами індивіду-ального і колективного захисту працюючих; і погана організація робіт; і істотні недоліки у проведенні навчання безпосередніх виконав-ців робіт і керівників. Це також свідоме по-рушення правил безпеки працюючими, що має масовий характер і нерідко обумовлено неправильним розумінням ролі і значимості

Людина може припускатися помилок у своїх діях унаслідок фізичного, статичного або динамічного перевантаження, розу-мового перенапруження, перенапруження аналізаторів (зорово-го, слухового, тактильного), монотонності праці, стресових ситу-ацій, хворобливого стану. Травму може викликати незадовіль-ність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах управління, в конструкціях машин, приладів і систем управління ще недостатньо враховуються фізіологічні і антропологічні особливості і можливості людини.

Незадовільна організація праці зумовлює надмірні фізичні і нервові перевантаження, що прискорює стомлюваність робітни-ків. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є