розмірі втраченого заробітку, а також оплачувати потерпілому (членам сім'ї та утриманцям поме-рлого) одноразову допомогу. Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним про-фесійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'я-тирічного заробітку працівника; його сім'ї, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.
12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог норма-тивних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений лише у порядку, що визначається трудовим колективом підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.
13. Відшкодовувати потерпілому витрати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної соціальної допомоги, відповідно до медичного висновку, що видається в установленому порядку. Надавати ін-валідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціаль-но-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.
14. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, зберігати місце роботи та середню заробітну плату на весь період до відно-влення працездатності без визнання їх в установленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, забезпечити відповідно до ме-дичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умо-ви та режим роботи.
15. Організовувати проведення попереднього та періодичного медичних оглядів пра-цівників.
16. За порушення Закону та нормативних актів по охороні праці притягувати винних працівників до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, судової відповідальності, згідно зі ст. 49 Закону України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства
17. Запроваджувати систему стимулювання працівників, які виконують акти законо-давства з питань охорони праці та техніки безпеки, не порушують вимог особистої і ко-лективної безпеки, беруть активну участь в здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.
Працівники підприємства зобов'язуються:
- вивчати та виконувати вимоги правил і нормативних актів по охороні праці, -суворо дотримуватися правил експлуатації устаткування, норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, встановлених вимог поводження з машинами, механізма-ми, інструментами тощо;
- застосовувати в разі необхідності засоби індивідуального захисту;
- проходити в установленому порядку' попередні та періодичні медичні огляди;
- брати активну участь у створенні безпечних умов праці;
- вносити пропозиції по ліквідації можливих аварійних ситуацій на виробництві;
- ставити до відома майстра про нещасний випадок.
Перелік використаних джерел.
Конституція України // Відмості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96), ст. 141
Кодекс Законів про Працю // Відмості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток № 50, ст. 375
М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. Основи охорони праці. К.: Каравела, 2003.
Закону України "Про охорону праці" в редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-IV // ВВР, 2003, № 2 (10.01.2003), ст. 10
Договір у цивільному та трудовому праві. Довідник, ч.2. Зразки документів. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000.