Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах вчинюється необережно. Умисне поставлення працівника в небезпеч-ні умови праці з метою заподіяння йому тілесних ушко-джень чи смерті, кваліфікується як злочин проти особи за ст. 115 або за ст. 121, 122 КК.

Відповідальними за порушення правил безпеки у вибухонебезпечних цехах є особи, на яких було покладе-но обов'язок дотримання цих правил.

Відповідальність за порушення правил безпеки на ви-бухонебезпечних підприємствах настає з шістнадцяти років.

Порушення правил ядерної або радіацій-ної безпеки

Ст. 274 КК України передбачає відповідальність за порушення правил ядерної або радіацій-ної безпеки

Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких нас-лідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадця-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займа-тися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законом України від 8 лютого 1995 р. «Про викори-стання ядерної енергії та радіаційну безпеку (ЗУ.— Том 8,— К., 1995.— С. 42—45) визначені ядерні та радіаційні мате-ріали і встановлені правила поводження з ними.

Радіоактивними матеріалами називаються матеріали при-родного чи штучного походження, які є витоками іонізую-чого випромінювання, і перебувають у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами е: уран і торій у виді металу, сплаву чи у певній концентрації з іншими матеріалами, а також інші матеріали, які розщеплюються.

Склад злочину утворюють порушення на виробни-цтві правил ядерної чи радіаційної безпеки, якщо таке порушення створило загрозу: загибель людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю по-терпілого (ч. 1 ст. 274 КК), чи спричинило загибель лю-дей або інші тяжкі наслідки (шкоду здоров'ю багатьом по-терпілим чи велику матеріальну шкоду) (ч. 2 ст. 274 КК).

Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вважається закінченим злочином з моменту створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких нас-лідків або з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпі-лого (ч. 1 ст. 274 КК) чи з моменту загибелі хоча б одно-го потерпілого або з моменту настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274 КК).

Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вчинюється необережно. Умисне заподіяння такої шкоди внаслідок порушення правил ядерної безпеки повинно кваліфікуватися за ст. 113 КК або за ст. 111 КК в залеж-ності від конкретних обставин вчиненого злочину.

Відповідальними за порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки є посадові особи, які були зобов'я-зані забезпечити дотримання цих правил.

3. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про охорону праці” а порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Отже, невиконання вищезазначених вимог, щодо охорони праці є адміністративним правопорушенням, за скоєння якого встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта (фізична чи юридична особа), яке передбачене чинним законодавством і за нього встановлена юридична відповідальність.

Соціальна сутність правопорушення – нанесення шкоди тим особистим, груповим чи загальносуспільним інтересам, які юридично захищені державою.

Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення має притаманні тільки йому юридичні ознаки. До них необхідно віднести: протиправність, винність і відповідальність (адміністративне стягнення).

Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством. По-перше, це вольовий акт поведінки певної особи; по-друге, воно має два аспекти поведінки: дію чи бездіяльність. Дія – активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання). Бездіяльнісь – пасивне невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов’язків.

Важливою ознакою адміністративного правопорушення є наявність суспільної небезпеки. За своєю природою таке діяння є антигромадським і завдає шкоди інтересам громадян, суспільства, держави.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправним, тобто ця дія чи бездіяльність чітко заборонена відповідною нормою адміністративного законодавства, оскільки може завдати шкоди інтересам особи, матеріальним речам, а також загрожує небезпекою.

Правові норми, за порушення яких настає адміністративна відповідальність, урегульовані не тільки нормами адміністративного права, а й іншими галузями права, а саме: цивільного, трудового, земельного тощо (порушення правил охорони праці – трудове право; агрохімічних норм – земельне право).

Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до її пове

дінки та наслідків. Вина виступає у двох формах: у вигляді умисної та необережної.

Адміністративне правопорушення багато в чому нагадує злочин – так само воно може бути спрямоване проти громадського порядку, власності, прав і свобод громадян тощо. Головною ознакою, за якою адміністративні правопорушення відрізняються від кримінальних злочинів, є менший ступінь суспільної небезпеки. Адміністративне правопорушення переростає у злочин: якщо адміністративний проступок набув ознак складу злочину; якщо адміністративне правопорушення вчинене вдруге.

Згідно ст. 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф є грошовим стягненням, яке покладається на