Контрольна робота - Безпека життєдіяльності

План

1. Специфіка роботи людини оператора

Психофізіологічні небезпеки

У процесі своєї діяльності оператори використовують не тільки свої фізичні можливості, а й витрачають значні психологічні зусилля, такі як особливості характеру, волю, розумові здібності тощо.

Небезпечні фактори, зумовлені особливостями фізіології та психо-логії людини, називаються психофізіологічними.

Розумова діяльність пов'язана з процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами.

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час діяльності оператора виступає мо-зок. Під час розумової діяльності значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ускладнюється прийом і переробка інфор-мації, виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних реф-лексів, зростає роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. Для розумової діяльності людини оператора характерні напруження уваги, сприйняття, пам'яті, велика кількість стресів, малорухливість, вимушена поза.

Все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної по-рожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зростає потреба в глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналізатора: стійкість ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час зорово-моторної реакції.

Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження ува-ги — в середньому у 5—10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завер-шення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності оператора. Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може пе-ретворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормаль-ного фізіологічного функціонування організму.

Оператори можуть займатися розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми, здатні довгий час виконувати свої обо-в'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності.

Переважно оператори, працюючи за комп’ютером, не здатні вимкнути механізм переробки інформації на ніч; вони працюють не лише 8 —12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвер-дженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості.

Фізичний і розумовий види діяльності вимагають різного напруження певних функціональних систем організму, тому навантаження необхід-но класифікувати відповідно до важкості і напруженості. Важкість праці - це напруження функціональних систем, які зумовлені фізичним на-вантаженням. Напруженість, своєю чергою, характеризує рівень напруження центральної нервової системи.

Вивчення напруження при роботі людини оператора та впливу на їх організм дає змогу визначити:

ступінь і характер навантаження органі-зму під час роботи,

відповідність робочого місця і засобів праці анатомо-фізіологічним особливостям людини

розв'язати цілу низку практичних питань: раціональні режими праці і відпочинку, орган-ізація робочого місця, проведення професійного добору та проф-орієнтації тощо.

Енерговитрати людини оператора визначаються:

- спокійне читання – до 110 кКал/год

- навчання, самопідготовка - 111 кКал/год

- слухання лекцій сидячи – 102-112 кКал/год

- писання – 90-112 кКал/год

- друкування – 90-144 кКал/год

- робота з комп'ютером - 115 кКал/год

- бесіда стоячи – 112 кКал/год

- бесіда сидячи - 106 кКал/год

Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності чи розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи не-вдач, фізичного та морального благополуччя. На сьогодні не існує жод-ного фактора психофізіологічних небезпек, що не впливав би на люди-ну. Кожен з цих факторів залежно від тривалості дії можна віднести до постійних чи тимчасових.

Психофізіологічними факторами, які найбільш притаманні роботі людини-оператора, потенційної небезпеки постійної дії слід вважати:.

- недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху тощо,);

- порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами, внас-лідок чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, що сприймаються органами відчуття;

- дефекти координації рухів (особливо складних рухів та операцій,

прийомів тощо);

- підвищена емоційність;

- відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість в досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота, тощо.

Психофізіологічними факторами в роботі людини оператора потенційної небезпеки тимчасової дії є:

- недостатність досвіду (поява імовірної помилки, невірні дії, напру-ження нервово-психічної системи, побоювання припуститися помилки);

- необережність (може призвести до ураження не лише окремої лю-дини, а й всього колективу);

- втома (розрізняють фізіологічне та психологічне стомлення,);

- емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, по-в'язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом).

Втома — це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини.

Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'я-зана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продов-ження діяльності. Об'єктивним показником стомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.

Дослідження працездатності людини оператора показало, що в перші дві години продуктивність праці зростає, досягає макси-мального рівня, а потім поступово знижується. Монотон-на, нецікава робота призводить до того, що втома насту-пає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікав-лює людину.

При перевтомі період оптимальної працездатності оператора скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадек-ватними:

- погіршується продуктивність праці

- знижується опір організму до інфекції

- зростає стабільність показників серцево-судинної системи

- підвищуються сухожилкові рефлекси, пітливість

- часто зменшується маса тіла

-