Оператори зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсут-ністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищен-ням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може призвести до за-гострення багатьох захворювань — серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.

2. Особливості поведінки людей під час надзвичайної ситуації

Події природного походження або результат діяльності природ-них процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище — це стихійне лихо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем сис-теми «людина — життєве середовище», якої вона торкнулася, і розміром шкоди, завданої цій системі.

До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, ката-строфи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Аварії поділяються на дві категорії:

до І категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи трав-мовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних, біоло-гічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, спо-руди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до II категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні кон-струкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситу-ація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. З чого можна зробити, що більша кількість людей має певну реакцію на надзвичайні події.

Поведінка людини зумовлюється ступінню важкості втрат при надзвичайних ситуаціях.

Внаслідок різного виду травм, сильного болю, втрати крові, нестачі кисню в організмі, при замерзанні та перегріві тощо можливе ураження центру свідомості — мозку. Враження мозку призводить до різного роду станів організму, починаючи від шоку, памороків, непритомності і закінчуючи зупинкою серця і смертю, а ознаки такого ураження проявляються ши-роким спектром симптомів.

Шок – відноситься як до фізіологічних симптомів так і до психічних, тобто до особливостей поведінки людини. Причини шокового стану — надзвичайний емоційний вплив, сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідли-вих продуктів, що призводить до виснаження захисних можливостей орга-нізму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин. Спричиняти розвиток шоку можуть голод, спрага, переохоло-дження, перевтома, трясіння в момент транспортування після травми тощо.

Ознаки — блідість, холодний піт, розширені зіниці, посилене ди-хання і прискорений пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шоку — блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців. Інколи може спостерігатися мимовільне сечо-виділення. Потерпілий байдужий до оточення, але свідомість зберігає, хоча можливі короткочасні знепритомніння.

Допомога. Запобіганням розвитку шоку є своєчасна та ефективна відповідна допомога, яка надається при пораненні, що спричинило появу шоку. Якщо шок посилився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потім потер-пілого кладуть у горизонтальне положення з трохи опущеною головою, закуту-ють у ковдру. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є тиша, тепло (але не перегрівання), дії, що зменшують біль, пиття рідини. Не слід роздягати потерпілого та охолоджувати його, навпаки, необхідно його зігріти, покласти в теплому приміщенні, прикласти до кінцівок грілки. Коли є підозра на удар живо-та та пошкодження черевної порожнини, не можна потерпілому давати пити.

Памороки – як один з виразів реакції людини на надзвичайну ситуацію. Причини — раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю, нестачі свіжого повітря тощо. Ці фактори спричиняє рефлекторне роз-ширення м'язових судин, внаслідок чого знекровлюється мозок. Памо-роки — це перехідний стан до непритомності.

Ознаками памороків є блідість обличчя, дзвін у вухах, потемніння в очах, холодний піт, головокружіння, слабке наповнення пульсу, по-верхневе дихання. Як правило, памороки швидко минають.

Допомога. Покласти потерпілого в горизонтальне положення, розстебну-ти комір, забезпечити надходження свіжого повітря. Можна дати понюхати нашатирний спирт на ваті. Потерпілому слід трохи полежати. Коли потерпі-лий у свідомості, йому можна дати гарячий чай, каву. Людину, що знепри-томніла, не можна намагатися напоїти.

Непритомність - як один з виразів реакції людини на надзвичайну ситуацію. Причини — ті що й при памороках. Ознаки. Часто непритомність настає раптово, але інколи перед нею бува-ють памороки, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання, посиле-не потовиділення. У цей період пульс прискорюється, артеріальний тиск зни-жується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 50...40 ударів на хвилину. Велику небезпеку для життя потерпілого під час непритомності ста-новить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до їх закупорювання.

Допомога. При непритомності потерпілого треба покласти на спину, трохи підняти (на 15-20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку. Потім вивільнити шию і груди від одягу, який їх ущільнює, поплескати по щоках, побризкати обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або дихання немає, треба пере-вірити,