ступінь — утворення пухирів; третій ступінь — омертвіння шкіри й утворення виразок; четвертий ступінь — омертвіння не тільки шкіри, а й шарів тка-нин, обвуглення.

Проникаюча радіація (гамма-випромінювання та по.-тік нейтронів) — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань, які для людини найбільш небезпечні при зовнішньому опроміненні.

Радіоактивні частинки (бета і альфа) мають малу проникаючу здатність і безпечні при зовнішньому оп-роміненні людини. Проте при потраплянні всередину ор-ганізму людини з їжею, водою і повітрям вони дуже не-безпечні. Під впливом іонізуючої радіації руйнуються окремі складні молекули і елементи клітинних структур (табл. 21). Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває З—5 тижнів, після чого з'являються за-гальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як прави-ло, зберігається.

Променева хвороба II ступеня (середня гру-па) виникає при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція орга-нізму (нудота і блювання). Потім триває прихований пе-ріод (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яс-кравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці.

Променева хвороба III ступеня (важка гру-па) виникає при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хворо-ба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випад-ку одужання може настати через 3—6 місяців.

Променева хвороба IV ступеня (надважка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості ви-падків закінчується смертю.

Осередком ядерного ураження називається територія, що зазнала безпосереднього впливу вражальних чинників ядерного вибуху. Осередки ядерного ураження умовно поділяють на зони з приблизно однаковими за характе-ром руйнуваннями. Це — зона повних руйнувань, зона великих руйнувань, зона середніх руйнувань, зона слаб-ких руйнувань.