Охорона праці

Стан охорони праці на досліджуваному об’єкті

На Україні в даний час звертається велика увага питанням охорони праці працiвникiв, створенню безпечних та високопродуктивних умов праці. Успішно вирішуються намічені державою програмні завдання подальшого підйому народного благоустрою, завдання подальшого оздоровлення та полегшення умов працi на виробництвах.

На кожному підприємстві фабричним, заводським, місцевим комітетом від імені колективу працiвникiв та службовцiв заключаться колективний договір, де установлюються взаємні обов'язки адміністрацій та колективу працюючих та службовцiв. Адміністрація зобов'язана створювати здоровi та безпечні умови працi на виробництвах шляхом впровадження новітніх технологiй безпеки та забезпечення санітарно-гігієнічних умов, попереджуючих виробничий травматизм та виникнення професійних захворювань працiвникiв та службовцiв. Будь яке підприємство, цех, або дільниця, можуть бути прийняті та приведенні в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо на них будуть забезпеченні здоровi та безпечні умови працi, цi вимоги включають в себе раціональне використання територій та виробничих примiщень, правильну експлуатацію обладнання та організаційно-технологічних процесiв, захист робочих від впливу шкідливих умов працi утримання виробничих примiщень та робочих місць у відповідному санiтарно-гігієнічними нормами та правилами упорядкування санiтарно-побутових примiщень. На адміністрацію підприємства накладаються обов'язки проведення інструктажу робочих та службовцiв по техніці безпеки, промисловій санiтарiї протипожежній охоронi та іншим правилам охорони працi. Для припинення причин які викликають нещасні видатки.

Безпосередня робота по створенню безпечних та здорових умов працi i відповідальність за станом охорони працi покладена на директора, головного інженера, начальникiв цехiв та відділів, майстрів, котрі кожен на своєму місці забезпечують безпечні умови працi. Правильна організація роботи по охоронi працi має першочергове значення для підвищення продуктивності працi, ліквідації причин нещасних випадків, запобігання травматизму, професійних захворювань та отруєнь.

Організаційна та направляюча роль у створені та підтримці безпечних умов працi на підприємствах підпорядкована відділу по охоронi працi, який знаходиться в безпосередньому підпорядкуванню у головного інженера підприємства. Структура та штатний склад відділу по охоронi працi залежить вiд кількості працюючих на даному підприємствi.

Основними завданнями адміністративно-технічного персоналу підприємства по охоронi працi, являться забезпечення безпечного та санiтарного стану обладнання та інструменту, виробничих та допоміжних примiщень i робочих місць. Боротьба з причинами виробничого травматизму професійних захворювань та отруєнь, проведення інструктажiв та навчання по техніці безпеки та промисловій санiтарiї, організацію контролю за виконанням всіх цих меж безпеки.

Праця, з точки зору впливу її на робітника, характеризується двома моментами: трудовим процесом та навколишніми санітарно-гігієнічними чинниками. Санітарно-гігієнічні умови працi – температура, вологість, забрудненість, протяг, шум та інші чинники які шкідливо впливають на організм людини. Охорона праці повинна забезпечувати не тільки безпеку працi, але і її безшкідливість. Безпека праці обумовлена удосконаленням технології, культурою виробництва, ступінню механізації та автоматизації виробництва.

Безпечність праці обумовлюється факторами зовнішнього середовища, визначається санітарно-гігієнічними умовами.

Професійні шкідливі відходи – це фактори виробничого процесу, та зовнішнього середовища, якi здійснюють шкідливий вплив на працiвникiв. Професійні шкідливі відходи, можуть спричиняти професійні захворювання та отруєння.

До професійних шкідливих відходів відносяться:

- фактори зв’язані з неправильною організацією працi (постійна насичена робота, постійні нічні зміни, робота поблизу небезпечних зон обладнання);

- фактори зв’язані з умовами навколишнього середовища (несприятливі кліматичні умови, наявність електромагнітних полів, ультразвукових та надто високих частот, шуму, вібрації, пониженого чи підвищеного тисків повітря);

Будь-яке виробниче обладнання має шкідливу зону – в просторі, у якому постiйно діють або періодично виникають фактори, шкідливі для життя та здоров'я людини. Шкідлива зона знаходиться поблизу переміщуючих та обертаючих частин виробничого обладнання, довкола відкритих доступних для торкання до струмоведучих частин, бiля газо - та паропроводів, а також де iснують небезпечні для життя та здоров”я людини, різні випромінювання – електромагнітні, теплові, та інші.

Травма – зовнішнє пошкодження людського організму, або порушення його функціонування, яке виникло в результатi нещасного випадку (переломи, порізи, ураження електричним струмом та iн.).

Виробнича травма – це травма одержана на підприємстві при невиконанні правил техніки безпеки.

Причини травматизму.

1.Технічні:

- конструктивні недоліки енергетичних та транспортних систем;

- технічна недосконалість та конструктивні недоліки обладнання;

- недосконалість технологічного процесу;

- недосконалість або відсутність засобів безпеки – блокад, огорож, запобіжних засобів.

2.Організаційні:

- порушення технологічного процесу;

- неправильна організація праці;

- неправильне планування обладнання;

- використання невідповідного обладнання чи інструменту;

- відсутність керівника та нагляду за роботою, допуск до роботи не по спеціальності, застосування небезпечних методiв роботи;

- відсутність або погана якість індивідуальних захисних

засобів.

Нещасний випадок може бути викликаний не однією, а декількома причинами, якi виявляються при розслідуванні та аналізі травматизму. Розслідуванню підлягають всі нещасні випадки які викликали втрату працездатності не менше одного робочого дня. Начальник цеху разом iз старшим інспектором по відділу праці та інженером по техніці безпеки зобов'язані на протязі 24 годин з моменту здійснення нещасного випадку, розслідувати його та скласти відповідний акт по формі, в якому вказується:

- достовірні обставини та причини нещасного випадку;

- міри по ліквідації причини нещасного випадку;

- дані про потерпілого (вік, кваліфікація, відношення до роботи, знання охорони праці).

Спеціальному розслідуванню підлягають: групові, тяжкі та смертельні нещасні випадки.

Розрізняють реєстрові нещасні випадки та ті які обліковуються. На кожному підприємстві обов'язково ведеться реєстрація всіх нещасних випадків по відповідному акту. З них підлягають обліку нещасні випадки з втратою працездатності на 3 дні та більше. Ці дані вносять у спеціальні статистичні обліки підприємств, потім цi обліки передаються у вищестоящі відомчі органи. На основі цих обліків проводиться аналіз травматизму. Крім цих двох показників у звіті даються дані про число непрацездатності працівника на 1000