вздовж західної межі заповідника.
З боку Стрілецького провулка зберігся первісний монастирський мур, збудований у 1745-1746 рр. Такий мур оточував весь монастир у 18 ст., а в 19 ст. у міру забудови території житловими будинками - стару огорожу в багатьох місцях було зруйновано і споруджено нові цегляні стіни з боку Володимирської вулиці та площі Богдана Хмельницького. До наших днів збереглися тільки окремі ділянки муру 18 ст. по Стрілецькому провулку, Стрілецькій вулиці й частково-біля дзвіниці на площі Богдана Хмельницького.
Кам’яну огорожу 18 ст. викладено з цегли на вапняному роз-чині. Її висота - близько чотирьох метрів. Стіна розчленована пілястрами й увінчана карнизом складного профілю. По низу проходить двохуступчастий цоколь.
У глибині Стрілецького провулка, відступивши від лінії огорожі стоїть Брама Заборовського - один з найкращих творів українського барочного мистецтва.
Браму збудовано в 1746 р. як західний парадний в’їзд на територію митрополичого двору. Свою назву вона дістала від імені замовника-київського митрополита Михаїла Заборовського. Для здійснення своїх широких будівничих задумів він залучав Й.Шеделя, який створив у Києві кілька визначних споруд. Брама Заборовського - одне з кращих творінь архітектора.
Сучасна пам’ятка є лише частиною брами 18 ст., яка являє собою кам’яну споруду прямокутної форми. У середній частині брами був арковий проїзд завширшки близько 4 м, з боків його - кордегардії (сторожові приміщенні). Із західного і східного боків над проїздом височіли пишні барочні фронтони.
У 18 ст. до Брами Заборовського з боку Золотих воріт вела вулиця, в перспективі якої за парадною брамою височів ансамбль Софійського монастиря. У 19 ст. у зв’язку з переплануванням території Києва Брама Заборовського опинилась у глухому провулку, а рівень землі перед нею підвищився майже на метр. Тому в 1822-1823 рр. браму було замуровано, кордегардії розібрано, а на місці митрополичого двора посаджено сад. Від первісної споруди брами зберігся лише її західний портал з фронтоном.
Обабіч замурованого нині аркового проїзду розташовані масивні пілони і дві пари колон з коринфськими капітелями. Над ними височить чудової форми барочний фронтон. Розташування колон і пілонів у різних площинах надає архітектурі брами особливої краси і гармонійно поєднує її з трапецієвидною площею перед воротами. Розчленованість площин пілонів, розміщення колон у нішах створює багатий світлотіньовий ефект. Прекрасний мальовничий силует брами доповнює соковитий ліпний декор , який вкриває всі площини фронтону та арки. Характер ліпної роботи свідчить про те, що в ній брали участь народні майстри. У центрі фронтону-великий медальйон із зображенням схрещених факелів і корони над ними. Над проїздом поміщено фамільний герб Заборовського - палаюче серце в обрамленні пальмових гілок.
Загальне композиційне вирішення брами, стильова єдність архітектурних форм і всіх елементів декору свідчать про тонкий художній смак і високу майстерність творців цієї споруди. В скарбниці вітчизняної архітектури Брама Заборовського є однією з найцінніших перлин.
В И С Н О В К И
У пам’ятках архітектури і мистецтва , які знаходяться на території Софійського заповідника, втілені художні смаки українського народу, натхнення і талант скульпторів, архітекторів, художників, праця і майстерність багатьох поколінь будівельників. Кожна така пам’ятка-це незабутня сторінка історії, наша гордість і невід’ємна частина нашої культури.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Ачкасова В.Н., Тоцька І.Ф. Софійський заповідник у Києві (фотопутівник).-К.: Мистецтво, 1987. - 224 с.
Київ: Енциклопедичний довідник-К.: УРЕ, 1985.-735 с.
Субтельний О. Історія України.-К.: Либідь, 1992.-с. 43-46
История Киева: 3 т.-Киев: Наукова думка 1982.-т.1, с. 169-171.
Грушевський М. Історія України.-К.: Либідь, 1991.-с. 48-52.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України.-Львів, 1992.-с.16-19.