У різь-б-ле-но-му де-ре-ві XII сто-літ-тя фі-гу-р-ні зо-бра-жен-ня здо-бу-ва-ють усе більш уза-галь-не-не, си-лу-ет-не тра-к-ту-ван-ня, що по-рі-в-ня-но рі-д-ко зу-стрі-ча-ло-ся в здо-бу-т-ках Х-ХІ сто-літь; са-ме ви-ко-нан-ня їх стає менш ре-те-ль-ним. За-те удо-ско-на-лю-єть-ся й зба-га-чу-єть-ся ор-на-ме-н-та-ль-не різь-б-лен-ня. Ви-да-т-ним па-м'я-т-ни-ком цьо-го ча-су є мі-х-раб ме-че-ті Сайї-ди На-фі-си, ви-ко-на-ний між 1138 і 1145 ро-ка-ми (Му-зей іс-лам-сь-ко-го ми-с-те-ц-т-ва, Ка-їр). Йо-го ві-зе-ру-нок скла-да-єть-ся із пре-кра-с-но ви-ко-на-них ара-бе-сок і пле-тив ви-но-г-ра-д-них лоз у спо-лу-чен-ні з гео-ме-т-ри-ч-ни-ми сму-га-ми, що утво-рю-ють ба-га-то-ку-т-ни-ки. Ін-шим при-кла-дом слу-жить де-ре-в'я-ний різь-б-ле-ний над-гро-бок аль Ху-сай-ні се-ре-ди-ни XII сто-літ-тя, уся по-ве-р-х-ня яко-го по-кри-та ара-бе-с-кою, що скла-да-єть-ся з гео-ме-т-ри-ч-них по-лі-го-на-ль-них ві-зе-ру-н-ків і ро-с-лин-них мо-ти-вів.

Се-ред єги-пет-сь-ких ху-до-ж-ніх ви-ро-бів із бро-н-зи Х–XII сто-літь ви-ді-ля-ють-ся де-ко-ра-ти-в-ні фі-гу-ри й су-ди-ни у ви-ді рі-з-них тва-рин і пта-хів. Ха-ра-к-те-р-ним при-кла-дом є во-до-лій у ви-ді па-ви-ча (X–XI сто-літ-тя, Лувр); йо-го ру-ч-ка за-кін-чу-єть-ся сти-лі-зо-ва-ною го-ло-вою чи со-ко-ла кре-че-та, що вче-пи-в-ся дзьо-бом у шию па-ви-ча. Над окру-г-лим ту-лу-бом пта-ха з об'-єм-но пе-ре-да-ни-ми кри-ла-ми під-ні-ма-єть-ся до-в-га, до-бі-р-но ви-гну-та шия, що не-се не-ве-ли-ку го-ло-ву з на-пів-від-чи-не-ним дзьо-бом. Опе-рен-ня пе-ре-да-не то-н-ким ка-р-бо-ва-ним ор-на-ме-н-том. У більш пі-з-ньо-му па-м'я-т-ни-ку цьо-го ро-ду – ве-ли-ко-му кри-ла-то-му гри-фо-ні (XI–XII сто-літ-тя, му-зей у Пі-зі) ор-на-ме-н-та-ль-ний по-ча-ток до-мі-нує над пла-с-ти-ч-ною фо-р-мою – май-же вся по-ве-р-х-ня фі-гу-ри по-кри-та ор-на-ме-н-том, що імі-тує де-та-лі опе-рен-ня, сму-га-ми ку-фі-ч-них на-пи-сів, клей-ма-ми із зо-бра-жен-ня-ми си-ри-нів і рі-з-них фа-н-та-с-ти-ч-них тва-рин.

У XIII сто-літ-ті, ко-ли уста-но-ви-ли-ся ті-с-ні зв'я-з-ки Єги-п-ту із Си-рі-єю й Іра-ком, у Єги-п-ті з'яв-и-ла-ся зна-ч-на кі-ль-кість ху-до-ж-ніх ви-ро-бів про-сла-в-ле-них ірак-ських, осо-б-ли-во мо-суль-сь-ких май-с-т-рів. На-пи-си, ви-гра-ві-ру-ва-ні на де-яких пред-ме-тах, збе-ре-г-ли нам іме-на мо-суль-сь-ких май-с-т-рів, що пра-цю-ва-ли в Ка-ї-рі і ма-ли вплив на тво-р-чість єги-пет-сь-ких ре-мі-с-ни-ків. Ці-ка-вим при-кла-дом ху-до-ж-ніх бро-н-зо-вих ви-ро-бів цьо-го ча-су є да-то-ва-на 1271 ро-ком сфе-ри-ч-на про-рі-з-на ку-ри-ль-ни-ця з ім'ям емі-ра Бей-са-рі (Бри-тан-сь-кий му-зей, Ло-н-дон). На по-ве-р-х-ні ку-ри-ль-ни-ці між по-яса-ми на-пи-сів роз-та-шо-ва-ні кру-г-лі ме-да-ль-йо-ни з ажу-р-ни-ми зо-бра-жен-ня-ми дво-го-ло-вих ор-лів; по-ле на-вко-ло ме-да-ль-йо-нів за-по-в-не-но ро-с-лин-ною ара-бе-с-ко-ю.

Пре-кра-с-ний зра-зок ху-до-ж-ньої ро-бо-ти 113 ме-та-лу – ше-с-ти-гран-ний ін-кру-с-то-ва-ний сто-лик сул-та-на Ка-ла-у-на, зроб-ле-ний май-с-т-ром Му-ха-м-ме-дом нон Су-н-ку-ром 113 Ба-г-да-да в 1327 ро-ці (Му-зей іс-лам-сь-ко-го ми-с-те-ц-т-ва в Ка-ї-рі). Йо-го ажу-р-ні бі-ч-ні сті-н-ки й две-р-ця-та, а та-кож вер-х-ня пло-щи-на при-кра-ше-ні ка-лі-г-ра-фі-ч-ни-ми на-пи-са-ми (уко-м-по-но-ва-ни-ми в чи ме-да-ль-йо-ни по-яси), роз-ет-ка-ми й ін-кру-с-то-ва-ни-ми зо-бра-жен-ня-ми зграй-ки пта-хів, що ле-тять. Про-рі-з-ні сто-ли-ки, ку-ри-ль-ни-ці, скри-нь-ки з ме-та-лу і т.п. ста-ють ду-же роз-по-всю-дже-ни-ми ви-ро-ба-ми в Єги-п-ті, Си-рії й Іра-ко-ві в XIV – XV сто-літ-тях.

Ху-до-ж-ня об-ро-б-ка ме-та-лу ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ла-ся та-кож в об-ро-б-ці мо-ну-ме-н-та-ль-них бу-ди-н-ків. Ви-да-т-ним при-кла-дом цьо-го ро-ду є бро-н-зо-ві ін-кру-с-то-ва-ні две-рі ме-че-ті сул-та-на Ха-са-ну в Ка-ї-рі, при-кра-ше-ні ві-р-ту-о-з-но ви-ко-на-ним ба-га-то-пла-но-вим гео-ме-т-ри-ч-ним ор-на-ме-н-том, ажу-р-ним різь-б-лен-ням і по-яса-ми де-ко-ра-ти-в-них на-пи-сів.

Ми-с-те-ц-т-во об-ро-б-ки гір-сь-ко-го кри-ш-та-лю бу-ло осо-б-ли-во роз-ви-те в Х-ХІ сто-літ-тях. З ве-ли-ких кри-с-та-лів ми-с-те-ць-ки ви-рі-зу-ва-ли гле-чи-ки, ке-ли-хи, ку-б-ки, фла-ко-ни, рі-з-ні ша-хо-ві й ін-ші фі-гу-ри, їх по-ве-р-х-ня ча-с-то чи гра-ну-ва-ла-ся чи по-кри-ва-ла-ся гра-ві-ру-ван-ням. Іс-то-рик Ма-к-рі-зі по-від-ом-ляє, що в ска-р-б-ни-ці фа-ти-мід-сь-ких ха-лі-фів збе-рі-га-ло-ся бі-ля двох ти-сяч до-ро-го-цін-них кри-ш-та-ле-вих су-дин. Ви-ро-би єги-пет-сь-ких гра-ну-ва-ль-ни-ків ду-же ви-со-ко ці-ну-ва-ли-ся в се-ре-д-ньо-ві-ч-ній Єв-ро-пі. Се-ред пре-кра-с-них здо-бу-т-ків цьо-го ро-ду осо-б-ли-во ви-ді-ля-ють-ся два ве-ли-ких гле-чи-ки, що зна-хо-дять-ся в Му-зеї Ві-к-то-рії й Аль-бе-р-та в Ло-н-до-ні. На од-но-му з них ре-ль-є-ф-ним гра-ві-ру-ван-ням се-ред ве-ли-ких ку-че-ря-вих сте-бел і напів-па-ль-мет зо-бра-же-ні ве-ли-кі хи-жі пта-хи, що клю-ють по-ва-ле-ну лань. Ма-лю-нок де-що схе-ма-ти-ч-ний і уза-галь-не-ний, але ду-же упе-в-не-ний і пре-кра-с-но уко-м-по-но-ва-ний у від-ве-де-ний йо-му про-с-тір. Ін-ший гле-чик по-зба-в-ле-ний яко-го--не-будь ор-на-ме-н-та-ль-но-го де-ко-ру; йо-го го-ло-вна пе-ре-ва-га скла-да-єть-ся в ра-зю-чій чі-т-ко-с-ті і про-по-р-цій-но-с-ті фо-р-ми і без-до-ган-ній яко-с-ті гра-ни, що до-да-ва-ла йо-му в про-ме-нях сві-т-ла сяй-во ал-ма-за.

Ху-до-ж-нє скло, що ма-ло в Єги-п-ті да-в-ні тра-ди-ції, до-ся-г-ло сво-го най-бі-ль-шо-го роз-кві-ту в XIII–XIV сто-літ-тях, ко-ли до ві-до-мих ра-ні-ше при-йо-мів при-кра-си – гра-ну-ван-ню, гра-ві-ру-ван-ню, ре-ль-є-фу, ко-льо-ро-во-му і кру-че-но-му склу – при-єд-на-в-ся роз-пис зо-ло-том і ко-льо-ро-ви-ми ема-ля-ми. Ос-но-в-ни-ми центра-ми ви-ро-б-ни-ц-т-ва ху-до-ж-ньо-го скла бу-ли Фу-с-тат, Оле-к-са-н-д-рія, Фа-юм. По сво-їх фо-р-мах і за-га-ль-но-му ха-ра-к-те-рі де-ко-ру ху-до-ж-нє скло Єги-п-ту бли-зь-ко до сі-рій-сь-ко-го, але для ньо-го ти-по-ві ве-ли-кі на-пи-си з по-ба-жан-ня-ми, не-рі-д-ко по-кри-ва-ю-чи-ми ши-ро-ки-ми по-яса-ми май-же всю по-ве-р-х-ню су-ди-ни.

Єги-пет-сь-кі ху-до-ж-ні ке-ра-мі-ч-ні ви-ро-би – роз-пи-са-ні лю-с-т-ром і рі-з-ни-ми фа-р-ба-ми фа-я-н-со-ві і гли-ня-ні ва-зи, ча-ші і блю-да – ча-с-то по-ряд з рі-з-ни-ми ро-с-лин-ни-ми і гео-ме-т-ри-ч-ни-ми мо-ти-ва-ми при-кра-ше-ні зо-бра-жен-ня-ми тва-рин, риб, пта-хів і люд-сь-ких фі-гур. Осо-б-ли-во кра-си-ві ве-ли-кі зе-ле-ну-ва-то--жо-в-ті лю-с-т-ро-ві блю-да XI сто-літ-тя з ве-ли-ки-ми фі-гу-р-ни-ми зо-бра-жен-ня-ми, ви-ко-на-ни-ми у ві-ль-ній ма-льо-в-ни-чій ма-не-рі. Се-ред зо-бра-жень зу-стрі-ча-ють-ся фі-гу-ри му-зи-ка-н-та, лю-ди-ни, що на-ли-ває в ку-бок ви-но, ве-р-ш-ни-ка, дво- і три-фі-гу-р-ні жа-н-ро-ві і ба-та-ль-ні сце-ни, а та-кож ре-а-ль-ні й фа-н-та-с-ти-ч-ні тва-ри-ни, мо-ти-ви бо-ро-ть-би зві-рів. По сти-лі роз-пис на ке-ра-мі-ку XI сто-літ-тя ду-же бли-зь-кий до зга-да-но-го ви-ще фа-ти-мід-сь-ко-го стін-но-го жи-во-пи-су.

У ХІ-ІІ-Х сто-річ-чях ми-с-те-ц-т-во ке-ра-мі-ки в Єги-п-ті зно-ву пе-ре-жи-ло під-йом: ви-по-в-ню-ва-ли-ся су-ди-ни з то-н-ким ба-га-то-ба-р-в-ним роз-пи-сом, що зо-бра-жу-вав тва-рин і пта-хів се-ред ро-с-лин-них мо-ти-вів. Тра-ди-ції роз-пи-с-ної ке-ра-мі-ки, як і ін-ших ви-дів при-кла-д-но-го ми-с-те-ц-т-ва, про-до-в-жу-ва-ли жи-ти в Єги-п-ті про-тя-гом усі-єї епо-хи се-ре-д-ньо-віч-чя і за-раз скла-да-ють ос-но-ву на-род-них ху-до-ж-ніх ре-ме-сел.

Роз-ви-ва-ло-ся на про-тя-зі ба-га-тьох сто-літь ми-с-те-ц-т-во се-ре-д-ньо-ві-ч-но-го Єги-п-ту пред-ста-в-ляє ве-ли-ку, са-мо-бу-т-ню шко-лу в іс-то-рії ми-с-те-ц-т-ва араб-сь-ких кра-їн, що гра-ла ве-ли-ку роль у про-це-сі вза-є-мо-дії ху-до-ж-ніх куль-тур Бли-зь-кої Схо-ду і За-хі-д-ної Єв-ро-пи.

Жит-тя й су-с-пі-ль-но--по-лі-ти-ч-на ді-я-ль-ність про-ро-ка Му-ха-м-ме-да (Ма-го-ме-та)

Ахмат Абд Ал-лах (бли-зь-ко 570-632) з ро-ду Ха-шим родоплемінної гру-пи Ку-райш – за-сно-в-ник ре-лі-гії іс-ла-му і пер-шої гро-ма-ди му-су-ль-ман. По пред-ста-в-лен-ню му-су-ль-ман –