У єв-ро-пей-сь-кій куль-ту-рі об-раз Ма-го-ме-та був спо-ча-т-ку об'-єк-том рі-з-них на-па-док і об-ви-ну-ва-чень у під-сту-п-ни-ц-т-ві, жо-р-с-то-ко-с-ті, ви-ни-ка-ли і ча-рі-в-ні ле-ге-н-ди, що при-тя-га-ли хри-с-ти-ян-сь-ких за-во-йо-в-ни-ків, як на-при-клад, про ви-ся-чій у по-ві-т-рі тру-ні Ма-го-ме-та. Ви-га-д-ли-вим об-ра-зом він ста-вав ча-сом об'-єк-том та-є-м-но-го по-кло-нін-ня, на-при-клад у та-м-п-лі-є-рів. Про-сві-ти-те-лі вва-жа-ли Ма-го-ме-та ошу-ка-н-цем, що ви-ко-ри-с-то-ву-вав ре-лі-гію з ме-тою вла-с-но-го бла-го-по-луч-чя. Вче-ні і пу-б-лі-ци-с-ти Єв-ро-пи ба-чи-ли в Ма-го-ме-те і ре-во-лю-ці-о-не-ра, і ре-фо-р-ма-то-ра, і по-лу-м'я-но-го по-лі-тич-но-го во-ж-дя, і на-тхнен-но-го про-ро-ка, і уч-ня іу-дей-ських чи хри-с-ти-ян-сь-ких че-н-ців, і ве-ли-ко-го по-лі-ти-ка і т.д. Ус-піх іс-ла-му як ре-лі-гії і як со-ці-а-ль-ної си-с-те-ми був за-без-пе-че-ний і об'-єк-ти-в-ни-ми і су-б'єк-ти-в-ни-ми фа-к-то-ра-ми. У ря-ді остан-ніх од-не з ве-ду-чих місць за-ймає осо-би-с-тість Ма-го-ме-та, на-тхнен-но-го ора-то-ра, про-по-ві-д-ни-ка, від-да-но-го сво-їй спра-ві ві-ро-вчи-те-ля, ро-зу-м-но-го і гну-ч-ко-го по-лі-ти-ка, що вмів з'єд-ну-ва-ти іде-ал з ре-а-ль-но-с-тя-ми жит-тя, ві-р-ність тра-ди-ції з рі-шу-чи-ми но-во-вве-ден-ня-ми, прин-ци-по-вість із гну-ч-кі-с-тю, “де-мо-к-ра-тизм” з єди-но-влад-дям, м'я-кість із су-во-рі-с-тю і рі-шу-чі-с-тю.

Ре-а-ль-ні ре-зуль-та-ти ді-я-ль-но-с-ті Ма-го-ме-та і той об-раз про-ро-ка і пра-ви-те-ля, ос-но-ву для яких він ство-рив сво-їм жит-тям, ви-зна-ча-ють зна-чен-ня ро-лі й осо-би-с-то-с-ті Ма-го-ме-та в се-ре-д-ньо-ві-ч-ній іс-то-рії Схо-ду і За-хо-ду.

Ви-сно-вок

Вне-сок араб-сь-ких на-ро-дів в іс-то-рію сві-то-во-го ми-с-те-ц-т-ва й ар-хі-те-к-ту-ри важ-ко пе-ре-оці-ни-ти. Во-ни вне-с-ли ве-ли-кий вклад у ска-р-б-ни-цю сві-то-вої ху-до-ж-ньої куль-ту-ри, ство-ри-ли тво-ри ми-с-те-ц-т-ва, оду-хо-т-во-ре-ні своє-рі-д-ним і то-н-ким ро-зу-мін-ням пре-кра-с-но-го. Од-нак при на-яв-но-с-ті за-га-ль-них рис ми-с-те-ц-т-во ко-ж-ної об-ла-с-ті араб-сь-ко-го сві-ту мі-ц-но зв'я-за-но з мі-с-це-ви-ми ху-до-ж-ні-ми тра-ди-ці-я-ми, прой-ш-ло свій шлях роз-ви-т-ку, має яс-к-ра-во ви-ра-же-ні осо-б-ли-во-с-ті. Ри-си не-по-вто-р-ної своє-рі-д-но-с-ті від-рі-з-ня-ють па-м'я-т-ки се-ре-д-ньо-ві-ч-но-го ми-с-те-ц-т-ва Си-рії від па-м'я-ток Іра-ку, Єги-п-ту, Пі-в-ні-ч-ної Аф-ри-ки і ма-в-ри-тан-сь-кої Іс-па-ні-ї.

Тво-р-чість се-ре-д-ньо-ві-ч-них араб-сь-ких ху-до-ж-ни-ків зро-би-ло пло-до-тво-р-ний вплив на ми-с-те-ц-т-во ба-га-тьох кра-їн, у то-му чи-с-лі й на ми-с-те-ц-т-во Єв-ро-пи. Араб-сь-кий чи, як йо-го ча-с-ті-ше на-зи-ва-ли в Єв-ро-пі, «ма-в-ри-тан-сь-кий» ху-до-ж-ній вплив осо-б-ли-во ви-ді-ля-єть-ся в тка-ни-нах, ке-ра-мі-ці, при-кра-сах, зброї й ін-ших га-лу-зях при-кла-д-но-го ми-с-те-ц-т-ва, не тіль-ки в по-ру роз-кві-ту се-ре-д-ньо-ві-ч-них араб-сь-ких дер-жав, але і ба-га-то сто-річ пі-с-ля їх па-дін-ня.