Культура північноамериканського регіону

Лі-те-ра-ту-ра

Пе-р-ші лі-те-ра-ту-р-ні тво-ри ство-рю-ва-ли-ся в ан-г-лій-сь-ких ко-ло-ні-ях у Пів-ні-ч-ній Аме-ри-ці з по-ча-т-ку XVII в. Ри-си на-ці-о-на-ль-ної своє-рі-д-но-с-ті аме-ри-кан-сь-кої лі-те-ра-ту-ри, що скла-да-єть-ся, ви-сту-пи-ли у тво-р-чо-с-ті про-сві-ти-те-лів епо-хи Вій-ни за не-за-ле-ж-ність 1775-1783 р. Про-цес фо-р-му-ван-ня на-ці-о-на-ль-ної лі-те-ра-ту-ри за-ве-р-шу-єть-ся в пе-р-шій по-ло-ви-ні XIX в. Най-ва-ж-ли-ві-шу роль у ньо-му зі-гра-ли пись-мен-ни-ки ро-ма-н-ти-ки. Під-йом де-мо-к-ра-ти-ч-них на-стро-їв на-пе-ре-до-дні й у пе-рі-од Гро-ма-дян-сь-кої вій-ни 1861-1865 р. спри-яв змі-ц-нен-ню ре-а-лі-с-ти-ч-них те-н-де-н-цій у лі-те-ра-ту-рі США. Ве-р-ши-ною ре-а-лі-з-му XIX в. з'яв-и-ла-ся тво-р-чість Ма-р-ка Тве-на (справжнє ім'я С.Кле-менс), що від-би-ло дій-с-ність сво-го ча-су у всім її рі-з-но-ма-ніт-ті. У 1910-і ро-ки від-бу-ва-єть-ся за-ро-джен-ня мо-де-р-ні-з-му. По-ети Е.-Па-унд, Т.С.Е-лі-от, про-за-їк Г.Стайн про-го-ло-си-ли роз-рив з Аме-ри-кою, вва-жа-ю-чи її кра-ї-ною, де трі-у-м-фує бу-р-жу-а-з-ний ути-лі-та-ризм і не-має ґру-н-ту для щи-рої куль-ту-ри. Но-ві-т-ня по-езія пе-ре-йня-та про-те-с-том про-ти ме-ха-ні-за-ції по-чут-тів лю-ди-ни, пе-ре-тво-рю-ва-но-го в "оди-ни-цю ста-ти-с-ти-ки". У про-зі 70-80-х ро-ків пе-ре-ва-жає те-ма ду-хо-в-ної по-ро-ж-не-чі й за-сил-ля псе-в-до-ку-ль-ту-ри, що спо-ну-ку-ють ге-роя до бу-н-та, не-рі-д-ко руй-ні-в-но-го ха-ра-к-те-ру.

Му-зи-ч-на куль-ту-ра

Му-зи-ч-на куль-ту-ра США від-рі-з-ня-єть-ся ба-гат-с-т-вом тра-ди-цій, жа-н-рів і сти-лів, роз-ви-тий ме-ре-жею спе-ці-а-ль-них ін-сти-ту-тів, що ор-га-ні-зу-ють і на-пра-в-ля-ють му-зи-ч-не жит-тя кра-ї-ни. Се-ред най-ва-ж-ли-ві-ших те-н-де-н-цій, що ха-ра-к-те-ри-зу-ють му-зи-ч-ну куль-ту-ру США на-ших днів, – по-си-лен-ня ознак ре-гі-о-на-ль-ної са-мо-бу-т-но-с-ті по-ряд із чи-с-лом за-га-ль-но-на-ці-о-на-ль-них явищ, що збі-ль-шу-є-ть-ся. Сьо-го-дні мо-ж-на го-во-ри-ти про спе-ци-фі-ку му-зи-ч-ної куль-ту-ри ря-ду ре-гі-о-нів кра-ї-ни, се-ред яких осо-б-ли-во ви-ді-ля-єть-ся За-хід, осо-б-ли-во Ка-лі-фо-р-ні-я.

Об-ра-зо-т-во-р-че ми-с-те-ц-т-во

Ми-с-те-ц-т-во США по-рі-в-ня-но мо-ло-де, во-но сфо-р-му-ва-ло-ся ра-зом з аме-ри-кан-сь-кою дер-жа-вою, ус-па-д-ко-ву-ю-чи куль-ту-ру ко-ли-ш-ніх ко-ло-ній єв-ро-пей-сь-ких кра-їн. Пе-ре-мо-га у Вій-ні за не-за-ле-ж-ність від-кри-ла ва-ж-ли-вий етап у ми-с-те-ц-т-ві. Мо-гу-т-ні-ми фа-к-то-ра-ми у фо-р-му-ван-ні ми-с-те-ц-т-ва США бу-ли ста-но-в-лен-ня на-ції, за-га-ль-ний під-йом на-ці-о-на-ль-ної са-мо-сві-до-мо-с-ті і ши-ро-ке по-ши-рен-ня де-мо-к-ра-ти-ч-них ідей.

В ро-ки дру-гої сві-то-вої вій-ни від-бу-ва-єть-ся пе-ре-лом у ху-до-ж-ній куль-ту-рі США. Од-не за ін-шим ви-ни-ка-ють усі но-ві мо-де-р-ні-ст-сь-кі пли-ни. У 60-х і 70-х ро-ках у США, а по-тім і в ін-ших кра-ї-нах по-ши-ри-ла-ся без-ліч пли-нів, що ви-йш-ли в ос-но-в-но-му з по-п--ар-ту й об'-єд-на-них ні-гі-лі-с-ти-ч-ним від-но-шен-ням до тра-ди-цій сві-то-вої куль-ту-ри. Тра-ди-ції аме-ри-кан-сь-ко-го ре-а-лі-з-му в дру-гій по-ло-ви-ні сто-літ-тя від-да-но під-три-му-ва-ли Р.Кент, Р.Сойєр, А.-Ре-ф-ре-ж’є, що ство-ри-ли по-вні ци-ві-ль-но-го па-фо-су ком-по-зи-ції, що при-зи-ва-ють до бо-ро-ть-би за мир і со-ці-а-ль-ну спра-ве-д-ли-вість.

Ар-хі-те-к-ту-ра

Роз-ви-ток про-фе-сій-ної ар-хі-те-к-ту-ри в аме-ри-кан-сь-ких ко-ло-ні-ях по-ча-ло-ся із се-ре-ди-ни XVII в. під впли-вом ан-г-лій-сь-ко-го нео-кла-си-ци-з-му. Аме-ри-кан-сь-ка ар-хі-те-к-ту-ра скла-ла-ся як осо-б-ли-ве яви-ще сто-со-в-но ар-хі-те-к-ту-ри Ста-ро-го Сві-т-ла. У її ос-но-ві ле-жа-ли ра-ці-о-на-ль-ні при-йо-ми бу-ді-в-ни-ц-т-ва, ха-ра-к-те-р-ні для пе-рі-оду ак-ти-в-но-го осво-єн-ня не-об-жи-тих те-ри-то-рій. Де-ре-в'я-ний ка-р-кас бу-ді-вель но-вих по-се-ле-н-ців був пе-ре-тво-ре-ний Д.Тей-ло-ром у прак-ти-ч-ну ле-г-ку до-ща-ту си-с-те-му так на-зи-ва-но-го "по-ві-т-ря-но-го ка-р-ка-са". Пра-г-нен-ня ху-до-ж-ньо осми-с-ли-ти но-вий тип бу-ди-н-ку, йо-го ка-р-ка-с-ну стру-к-ту-ру, за-сно-ва-ну на єди-но-му мо-ду-лі, і ве-р-ти-ка-ль-ність об-ри-сів по-ро-ди-ло на по-ча-т-ку 80-х ро-ків XIX в. "чи-ка-г-сь-ку шко-лу" аме-ри-кан-сь-кої ар-хі-те-к-ту-ри, Л.Г.Сал-лі-вен став її іде-о-ло-гом. Спе-ци-фі-ч-ний ха-ра-к-тер аме-ри-кан-сь-ких міст сфо-р-му-ва-в-ся в 30-і ро-ки XX в. – над-гу-с-та за-бу-до-ва вну-т-рі-шньої зо-ни, над якою па-ну-ють "ку-щі" хма-ро-чо-сів ді-ло-во-го центра, спо-лу-ча-єть-ся з ни-зь-кою щіль-ні-с-тю при-го-ро-дів. Свя-т-ку-ван-ня 200-річ-чя не-за-ле-ж-но-с-ті США (1976) да-ло сти-мул до ве-ли-ких ро-біт по ре-с-та-в-ра-ції іс-то-ри-ч-них па-м'я-т-ни-ків. Та-ка ді-я-ль-ність ви-яви-ла-ся еко-но-мі-ч-но ви-гі-д-ної і роз-ви-ва-ла-ся в 80-і ро-ки.

Те-атр

Аме-ри-кан-сь-кий те-атр всту-пив у XX сто-річ-чя, ма-ю-чи по-рі-в-ня-но не-ба-га-ту іс-то-рію вла-с-ної сце-ні-ч-ної куль-ту-ри. Йо-го ос-та-то-ч-не ста-но-в-лен-ня від-бу-ло-ся в ни-ні-ш-нім сто-літ-ті. Роз-ви-т-ку на-ці-о-на-ль-но-го те-а-т-ру ба-га-то в чо-му пе-ре-шко-джа-ла си-ль-на пу-ри-тан-сь-ка тра-ди-ція, що іс-ну-ва-ла в кра-ї-ні.