За Е.Дюпре, пілони, згідно з римською традицією будівництва стаціонарних мостів на великих річках, з боку течії мали в плані трикутну форму10. Однак форма руїн не підтверджує трикутного закінчення опор. Не

виключено, що пілони з боку течії було зміцнено дерев'яними зрубами; це тим більш імовірно, що міст будували для тимчасового користування.

Міст на рельєфі Траянової колони в Римі

Зображений на рельєфі Траянової колони міст спорудили за проектом головного мостобудів-ничого тих часів - Аполлодора з Дамаска. Еллінізований сирієць, безперечно, чудовий конструктор, він перебував при імператорі в його військових походах. З деяким сумнівом можна стверджувати, що при проектуванні мостів він застосовував як основні одиниці лінійних мір стопу і подвійний крок (5 стіп).

Реальні розміри зображеного на рельєфі мосту можна визначити тільки за умови, якщо відомі розміри елементу, незмінного для будь-якого з мостів. За такий розмір можна вважати висоту мостового поруччя (парапету).

В аркових кам'яних мостах висота парапету залежала від його товщини, а саме: чим він нижчий, тим масивніший. При товщині близько 1 стопи парапет був близько 3 стіп заввишки11. Використання дерев'яного поруччя уможливило

зменшення його товщини приблизно до 1/2 стопи (0,15 м), а задля безпеки людей на мосту - збільшення його висоти. Отже, висота поруччя мала бути більшою за 3 стопи (0,89 м), а з огляду на раціональність вирішення - менша ніж 5 стіп (1,48 м). Тож можна вважати, що висота дерев'яного поруччя мостів дорівнювала 4 стопам (1,18 м).

Беручи, що висота мостового поруччя на рельєфі дорівнює 4 стопам, визначимо основні його параметри:

крок стовпчиків поруччя - 6 стіп;
прогін пілонів в осях - 22 стопи;
прогін пілонів у світлі -15,5 стопи;
товщина пілона - 6,5 стопи;
висота арки в замку - 3,5 стопи;
прогін арки - 15,5 стопи;
радіус кривої арки - 11 стіп;
довжина сегмента арки - 4 стопи;
розміри найбільших кам'яних блоків обличкування пілонів -5 х 2 стопи

Окрім того, пілони мосту в фронтальній площині не мають закінчення у формі трикутника.

Якщо ж міст на рельєфі відтворений докладно (а все вказує саме на це), можна впевнено стверджувати, що це не зображення мосту через Дунай.

Який міст зображено на Траяновій колоні в Римі?

Наші обрахунки основних параметрів мосту на рельєфі Траянової колони підтверджують висновки істориків архітектури про те, що міст на рельєфі не відповідає мосту через Дунай12. Втім, обидва мости пов'язані з воєнною кампанією Траяна, і вже хоч би тому між ними мав бути якийсь зв'язок.

Порівняймо основні габарити обох мостів.   |

Міст через
Дунай | Міст на
рельєфі | Співвідно-шення

Прогін пілонів в осях
Прогін пілонів у світлі
Товщина пілона | 170 стіп
122 стопи
50 стіп | 22 стопи
15,5 стопи
6,5 стопи | 7,7
7,7
7,7

Якщо припустити, що зображення на рельєфі відтворює міст через Дунай, то деякі його елементи повинні були б мати приблизно такі розміри:

висота поруччя - 31 стопа (9м);
довжина балки сегмента арки - 31 стопа (9м);
довжина кам'яного блоку обличкування - 39 стіп (11,5 м);
висота кам'яного блоку обличкування - 15 стіп (4,6 м).

Якщо взяти товщину кам'яних блоків на рельєфі за 1/5 їхньої довжини, то вага одного кам'яного блока обличкування пілона, показаного на рельєфі, становила б понад 300 тонн. Так само абсурдним як з утилітарного, так і з технічного погляду виглядало б мостове поруччя заввишки 9 метрів.

Порівняння основних розмірів мосту через Дунай і мосту, відтвореного на рельєфі, свідчить, однак, про невипадкову, як нам здається, взаємну пропорційність усіх конструктивних елементів обох споруд.

Якщо припустити, що зображення на рельєфі відтворює міст через Дунай, то або скульптор помилився, але тільки щодо окремих елементів (блоків обличкування, поруччя, поділу дерев'яної арки на сегменти), або він тільки ці окремі елементи показав у невідповідному масштабі.

Помилка мистця малоймовірна, бо за спорудженням колони наглядав сам будівничий мосту через Дунай - Аполлодор. Щобільше, з аналізу зображень окремих сцен на рельєфах випливає, що скульптор справді застосовував щодо окремих предметів несумісний з рештою зображення масштаб, але тільки в певних ситуаціях і стосовно об'єктів різного змістового навантаження. Наприклад, розміри постатей у даній групі пропорційні між собою; так само пропорційність характерна у зображенні тварин і предметів, що за змістом належать до цієї групи (кінь і вершник у сцені XXXVII; дерев'яна балка, яку несе робітник, у

сцені XX). Також пропoрційні між собою загальні габарити будівель і окремі елементи їх (віконні й дверні отвори, тесані камені мурів, як, наприклад, у сцені LХХХІ). Але будівлі відносно групи осіб представлено в іншому масштабі (сцена LХХХІ та ін.). І це можна пояснити тим, що тільки в такий спосіб випадало зобразити окремі сцени, не втрачаючи їхньої виразності й зберігаючи істотні подробиці (у сцені XXVIII показано деталі військового одягу й одночасно - абрис оборонних мурів "з пташиного лету").

Виходячи з цього, в зображенні мосту, який у сцені ХСVІІІ/ ХСІХ становить окремий фрагмент стосовно групи осіб, подвійна зміна масштабу, тобто загальних габаритів мосту як відносно людей і тварин, так і відносно окремих його архітектурно-конструктивних деталей - малоймовірна.

Якщо визнати, що на рельєфі зображено міст, збудований Аполлодором, а водночас, що це зображення не дунайського мосту, то можна пов'язати ці два об'єкти між собою як зведені за однією будівельною концепцією. А це своєю чергою наводить на думку, що Аполлодор опрацював єдині правила проектування