собору після спостереження за новозбудованим Успенським.
Таким чином, найімовірніше, що давньоруські зодчі застосовували для проектування саме метод модульної побудови. Аналогічні методи проектування виявлені в архітектурі Херсонеса та всієї християнської Таврики. Даючи змогу легко обчислити співвідношення головних розмірів споруди, цей метод уможливлював розв'язання як завдання конструктивного розрахунку, так і пропорційної побудови обсягів споруди. Те, що в Успенському соборі розмір модуля, матеріальним виразом якого цілком міг бути і священний пояс, дорівнює чотирьом грецьким, а не римським футам, цілком відповідає візантійському походженню давньоруського мурованого будівництва. Модулі, кратні грецькому футу, простежуються і в розмірах хрещато-банних споруд Херсонеса ХІ-ХІІ сторіч (храми №34 і №9). Певна невідповідність розмірів плану Успенського собору (19x29) розмірам, зазначеним у літопису (20x30), імовірно пояснюється тим, що літописець заокруглив наведені величини.
Щоб докладніше вивчити методи проектування у домонгольській Русі, замало розглянути одну або кілька окремих споруд. Потрібен системний аналіз точних обмірів усіх тогочасних будівель.
Cписок використаної літератури.
1. Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. - К., 1991.-С.З.
2. Холостенко Н.В. Исследование руин Успенского собора Киево-Печерской лавры в 1962-1963 гг. // Культура и искусство Древней Руси. - Ленинград, 1967. -С.58-68; Він же. Нові дослідження Іоанно-Предтечинської церкви та реконструкція Успенського собору Києво-Печерської лаври // Археологічні дослідження стародавнього Києва. - К., 1976. - С.131-165.
3. Афанасьев К.Н. Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими. - Москва, 1961. - С.З-12; Шевелев Й.Ш. Принцип пропорции. - Москва, 1986. -С.133.
4. Афанасьев К.Н. Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими. - Москва, 1961; Він же. От Пантеона Рима до Софии Киевской // Культура и искусство Древней Руси. - Ленинград, 1967. - С.31. 42.
5. Шевелев И.Ш. Принцип пропорции. - С. 134-136; Він же. Логика архитектурной гармонии. - Москва, 1973.-С.12-15.
6. Рыбаков Б.А. Архитектурная математика древнерусских зодчих // Советская археология. - 1957. -№1.-С.88-112.
7. Афанасьев К.Н. Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими - С.74.
8. Холостенко Н. Исследование руин Успенского собора Киево-Печерской лавры в 1962-1963 гг. - С.65.
9. Мурьянов М.Ф. Золотой пояс Шимона // Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа: Искусство и культура: Сборник статей в честь В.Н.Лазарева. - Москва, 1973. - С.187-198.
10. Лосицький Ю.Г. До питання типологічної еволюції монументальної архітектури середньовічного Криму // Археологія. - 1990. - №2. - С.40 - 11. Shibach E. Byzantinishe Metrologie. - Mьnhen, 1970.-С. 13-55.
12. Див., напр.: Залесский В.Г. Архитектура: Краткий курс построения частей зданий. - Москва, 1911.