Реферат - Культура та освіта
15

під час полеміки католики та
протестанти. Православні користалися рукописними зошитами окремих частин
Біблії, в яких було чимало помилок. Отже треба було насамперед мати вірний текст
Біблії. В основу праці покладено текст 70 «толковників» — грецький переклад, а не
гебрейський оригінал, при тому порівнювано його з іншими слов'янськими та
латинськими текстами, В 1581 році Біблія випіііла в світ Звичайно, вона мала
недоліки, які пояснюються загальним станом освіти XVI ст., неможливістю зібрати
більше матеріялів тощо. Але в цілому це була видатна подія в історії української
культури. Року 1751 була вона знову переі-лянена й виправлена в Петербурзі
українцями, професорами Академії, і під назвою «Єлисаветинської» до наших часів
залишалася загальновизнаною й усталеною.
Організація цієї величезної праці над текстами Біблії вимагала високоосвічених
учених, яких князь К. Острозький стягав з різних земель. 1583 року просив він папу
вислати до нього вчених греків; шукав їх і в Греції. Нарешті скупчив він в Острозі
значну групу вчених і вирішив заснувати вищу школу.
В Острозькій Академії переважно вчили слов'яно-руської, грецької та латинської
мов, і тому називали її ще «триязичним ліцеєм» На чолі Академії стояв Герасим
Смотрицький, шляхтич з Поділля серед професорів і греки — Кирило Лукаріс
Дюнісій Палеолог; ієромонах з Острога Кипріян, що вчився в Паду та Венеції;
математик та астроном Ян Лятос, поляк, що раніше буї професором Краківського
університету; острозькі священики — Дем'ян Наливайко, брат козацького ватажка,
редактор та перекладач кількох збірок; Василь — автор трактату «О єдиной вірі».
Булі й світські люди: «клірик Острозький» — автор відповіді Потієві Мотовило,
Христофор Філалет (Вронський); пізніше — Максим-Мелетій Смотрицький та
інші. Серед цього гуртка були люди різню світоглядів: були й перейняті
протестантськими поглядами, як Фі далет; католики, як Лятос; і православні.
З Острозької Академії вийшло чимало видатних людей; Мелетіі Смотрицький, син
ректора, майбутній гетьман Сагайдачний та інші.
За прикладом Острозької Академії владика Володимирський хотів 1588 року
заснувати школу в Володимирі.
Після смерти князя К. Острозького в 1608 р. Академія занепала а з переходом
Острога до унуки старого князя — Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички, на її
місці засновано єзуїтську колегію.
Острозька Академія була культурною пам'яткою едикого з українських магнатів.
Провід у культурному житті взяли на себе міщани.
Вище вже була мова про діяльність церковних братств. З 1586 року Львівське
братство зреорганізувало свою школу, поставивши її управителем грека-епископа
Єласонського Арсенід Слов'янські науки викладав тут Стефан Куколь (за
прибраним іменем — Зизаній Тустановський). Виховання мало церковний
характер; викладали слов'янську та грецьку мови, а також «вільні науки»:
«тривіюм» та «квадривіюм». У 1588 році, після виїзду Арсенія до Москви, разом з
патріярхом Єремією, професором грецькоЗ мови став Кирило Транквілюн-
Ставровецький, видатний богослов (пізніше перейшов на унію); висунувся на
видатне місце Іван Борецький, майбутній митрополит Йов. Студенти виступали з
промовами, деклямаціями, і в 1591 році митрополит Михаїл Рогоза дозволив
старшим учням проповідувати в церквах. Львівська братська школа мала замінити
єзуїтські школи зразковою постановкою справи виховання. Натиск покладено на
церковні науки, крім того школа мала дати звання мов.
Зберігся «Порядок школи», згідно з яким учитель, або «дидаскал» мусів бути
«побожний, скромний, не гнівливий, не срамослов, не чародій, не сміхун, не
байкар, не прихильник єресі а підмога благочестя, що являє собою образ добра в
усьому». Виховувати дітей він повинен так, щоб «не залишився винен ні за одного
Богу Вседержителеві, і потім батькам їх, і йому самому». Для вчителя всі учні мали
бути рівні, діти багатих і «сироти вбогі», і ті, що «по вулиці ходять поживи
просити». Цей уступ свідчить, з якими думками засновували школу львівські
міщани XVI ст., як високо підносили вони савдання вчителя.
Щоб оборонити слов'янську мову від закидів у нездатности п для наукових
викладів, видано три підручники: один — Острозької академії, другий — Лаврентія
Зизанія і третій — Мелетія Смотрицького (р. 1619), якого вживали до XVIII ст. Під
проводом Арсенія укладено підручник грецької мови, яку вивчали дуже добре.
Вивчали також діялектику, реторкку, філософію, твори античних авторів:
Аристотеля, Овідія, Люкіяна та інших. Учні мали деякі знання математики,
астрономії, музики. Мета школи була підготовляти вчителів, священиків.
Школа Львівського Успенського братства служила зразком для ряду інших шкіл у
Галичі, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарні, Перемишлі, Ярославі, Холмі,
Володаві, Володимирі, Луцьку, Дубні, Пинську, Межибожі.
Найбільшого розвитку досягає шкільництво на переломі XVI та XVII ст. Братські
дидаскали, спудеї (студенти) і бурсаки (учні нижчих кляс) дали нове, національно-
свідоме, виховане не в атмосфері боротьби покоління. Вихованці братських шкіл,
шукаючи заробітку, мандрували по селах, містах, розносячи знання і гасла
боротьби проти католицького наступу.
«їх впливи можна бачити в завзятій національній боротьбі, що охопила міста, в
селянських повстаннях і печатках козаччини. Наступала епоха національного
відродження», — пише І. Холмський. Українська молодь не обмежувалась
місцевими школами. Багато шляхетських дітей їздило до чужоземних університетів
— до Кракова, Праги, Падуї, Віттенберґу, Галле, Парижу. Встановлювався та
міцнішав культурний зв'язок України з Заходом.
Почасти під впливом реформації в Литовсько-Руському Князівстві ширяться
переклади св. Письма руською-українською мовою. Першим видатним явищем
були переклади Франціска Скорини, полоцького міщанина, вихованця
Краківського, а потім Падуанського університету, де він дістав ступінь доктора.
Перші його переклади були надруковані в Празі 1517 року, а потім Скорина
переніс видавництво

---

Сторінки: 1 2 3 4 5