В душі не має ні початку, ні кінця. Таке визначення вічного. Тому душа буде залишатися в матеріальному світі та існувати в різних формах життя до тих пір, поки не звільниться від матеріального полону, пройшовши через процес очищення. Гріховні дії не можна нейтралізувати благочестивим вчинком, так як гріховна діяльність має погані наслідки, а благочестива - хороші. Але відповідно з принципами ведичної філософії і хороші, і погані вчинки нашої діяльності однаково небажані, тому що і ті, і інші втримують нас в матеріальному світі, що саме по собі є злом. В “Бгагавад-гіті” сказано: “О син Кунті, тимчасові прояви щастя і нещастя та їх зникнення в певний час подібні до приходу і відходу зими і літа. Вони народжується із чуттєвого сприйняття, о нащадку Бхарати, і людині потрібно навчитися терпіти їх, так, щоб вони її не тривожили”. Людина з”являється на світ для того, щоб збагнути науку про душу і дізнатися про те, як вона потрапляє в коло народжень і смертей, отримуючи плоди дій, створених в минулому. Тому ведична культура призначена врятувати людство від духовної смерті. Нинішнє людське суспільство деградує, не знаючи мети та призначення людського життя, яке полягає в самоусвідомленні та поновленні втрачених стосунків з Верховним Богом-Особою. Кожна людина мусить усвідомити свої природні взаємини з Богом і чинити відповідно. Якщо так буде, наше життя сиане успішним.

Людське життя є особливою формою існування, здобутою за мільйони років еволюції в циклі перевтілень духовної душі. Людську форму життя нам дано не на виснажливу тваринну працю, а на те, щоб досягти найвищої досконалості життя. Якщо людина не прагне досконалості, вона буде змушена тяжко працювати: до того її примусять закони природи. “Бгагавад-гіта” стверджує, що той, хто став на шлях до Бога, але не пройшов його до кінця, себто той, хто зазнав невдачі й не досяг остаточного успіху у самопізнанні, одержує можливість народитися у високодуховній або заможній родині. Умови в родинах, де плекають духовність, або у фінансово забезпечених сім”ях, сприяють духовному розвитку.

Цивілізація, яка не знає духовного руху, стоїть на місці. Душа рухає тілом, а тіло - світом. Насправді тіло людини - чудовий засіб досягти вічного життя. Воно - той рідкісний і такий потрібний човен, що перевозить через океан незнання, матеріальне існування. Веде цей човен досвідчений кеманич, духовний учитель. У будь-якому випадку, чи віримо ми в існування душі, чи ні, немає підстав для скорботи. Тих, хто не вірить в існування душі, послідовники ведичної мудрості називають атеїстами. Якщо ми приймаємо твердження Вед, яке наведене в “Бгагавад-гіті”, де сказано, що матеріальні тіла гинуть з плином часу, але душа вічна, то ми мусимо завжди пом”ятати, що тіло подібне до одягу. Навіщо сумувати скидаючи старий одяг? У порівнянні з вічністю душі матеріальне тіло насправді не існує, його існування подібне до сну. Ведична мудрість закликає до самоусвідомлення, виходячи з того, що матеріальне тіло насправді не існує. Людина, яка очистилася за допомогою знання задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю. Саму ж мету самоусвідомлення Веди вивчають для того, щоб пізнати Господа, першопричину всього. У наш час пересічна людина не спроможна дотримуватися всіх приписів і правил ведичних обрядів, як не здатна вона й досконало вивчити Веданту й усі Упанішади. Однак, вищої мети ведичної культури можна досягти, якщо просто оспівувати святе ім”я Господа.

Не можливо простежити початок нашого теперішнього матеріального життя; та й навіщо нам знати, як матеріальне існування зумовило нас, як ми опинилися в ньому? Слід вдовольнятися розумінням того, що наше життя триває з незапам”ятних часів. Але люди, схильні до тілесного розуміння життя, настільки занурені в матеріалізм, що для них майже не можливо зрозуміти, як це Всевишній може бути особою. Більше того, є безліч людей, які не можуть уявити собі можливість духовного існування. Тому ведичні знання необхідні людям, як метод очищення і повороту до духовного життя. Так, Веди надають нам можливість порятунку, вказуючи на такі шляхи, як релігія, економічне процвітання, впрорядковане чуттєве задоволення, і, зрештою визначають шлях остаточного виходу з цього жалюгідного стану.

Висновки

Шлях духовної реалізації, без сумніву, важкий. Тому Веди радять нам наблизитись до істинного духовного вчителя. Ніхто не може увсвідомити своєї духовної сутності, винаходячи свій власний шлях. Неможливо також розвинути духовність, вивчаючи книги самостійно. Щоб отримати ведичні знання потрібно наблизитись і звернутись до духовного вчителя.

Цей світ інколи розглядають, як океан незнання, а інколи - як палаючий ліс. Людина може бути чудовим плавцем, але у відкритому океані врятуватися дуже важко. Для людей, що погрязнули в цьому світі, таким спасительним джерелом може бути справжнє ведичне знання та опіка духовного вчителя.

Людська форма життя призначена зарадити чьотирьом матеріальним стражданням - народженню, старості, хворобам та смерті. То - мета людського життя. Знання про душу - найважливіше знання, але його не обговорюють в жодному інституті. Яка природа тіла? Що відрізняє мертве тіло від живого? Чому тіло живе? Лише ведична філософія здатна просвітити людей, щоб вони зрозуміли: вони