Зміст
Зміст.
Лекція 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян.
1. Предмет і завдання курсу.
2. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
А. Трипільська культура.
В. Скіфо-сарматська культура.
С. Антична культура.
Д. Візантійська культура.
3. Культура східних слов'ян.
Лекція 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
1. Запровадження християнства.
2. Стародавня література, наукові знання та освіта.
3. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
Лекція 3. Розвиток культури України у другій половині 14-18 ст.
1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
3. Початок книгодрукування.
4. Полемічна література.
5. Живопис, музика, театр, архітектура.
Лекція 4. Українська та європейська культура в 19 - на початку 20 ст. Частина 1. Література, наука, освіта.
1. Розвиток освіти в Україні.
2. Наука.
3. Українська література.
Лекція 5. Становлення та розвиток української та європейської культури в 19 - початку 20 ст. Частина 2. Українське мистецтво.
1. Український театр.
2. Музика.
3. Живопис, скульптура, архітектура.
Лекція 6. Національно-культурне відродження в Україні та його занепад (1917-1939 рр.). Особливості розвитку світової культури.
1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
А. Література.
Б. Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
В.Релігія.
Лекція 7. Культура України у 1939- 1991 рр.
1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
2. Неоднозначний стан української культури під час "хрущовської відлиги".
3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
5. Стан культури України в сучасних умовах.
Найголовніші культурні події в Україні. Хронологічна таблиця.
Література.
Лекція 1.
Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян.
План лекції.
1. Предмет і завдання курсу.
2. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
А. Трипільська культура.
В. Скіфо-сарматська культура.
С. Антична культура.
Д. Візантійська культура.
3. Культура східних слов'ян.
1. Предмет і завдання курсу.
Поняття "культура" відноситься до числа найбільш широких за своїм обсягом і у філософському розумінні означає сукупність досягнень суспільства в процесі його розвитку. Існує широке та вузьке розуміння цього поняття. В широкому - як сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому - суто духовна культура.
Матеріальна культура - матеріальні цінності, створені людством в процесі його розвитку, до яких відносять знаряддя праці, житло, одяг тощо.
Духовна культура - духовні цінності людства, цінності в галузі 1)освіти, 2)науки, 3)художньої культури, 4)моралі, їх виробництво, розподіл та споживання.
Художня культура - сукупність літератури та мистецтва.
Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості, в основі якої лежить образне відтворення дійсності, естетичне освоєння світу. Мистецтво з'явилося, як засіб задоволення духовних потреб людей в естетичній насолоді і пізнанні, як засіб вираження всього багатства її переживань, породжений спілкуванням з природою та іншими людьми.
Функції мистецтва. Діючи переважно на почуття і уяву людей, мистецтво викликає глибокі переживання, роздуми, асоціації, пов'язані з певними явищами життя. і тим впливає на формування громадських і моральних ідеалів. Розвиток мистецтва тісно пов'язаний з іншими формами суспільної свідомості - політикою, мораллю, наукою, філософією.
Початок мистецтва. Перші зразки мистецтва належать до пізнього палеоліту. Залежно від художнього методу та стилю (наприклад, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм) і світогляду митця мистецтво в різні епохи по-різному відображало світ.
Види мистецтва. З розвитком культури склалися різні види мистецтва - живопис, скульптура, музика, театр, література, кіно, телебачення, декоративно-ужиткове мистецтво тощо, що відрізняються як способом відтворення дійсності, так і художніми засобами та матеріалом (звуки, фарби, живе слово, танок тощо).
Морфологія мистецтва. Розглядаючи морфологію мистецтва, ми виділяємо три засоби його існування, три сфери, галузі художньої творчості. 1)Перша - просторова, до якої відносяться живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво. 2)Друга - часова, яка охоплює письменність та музичну творчість. 3)Третя - просторово-часова, яка включає акторське мистецтво, танок.
Класифікація мистецтв дозволяє розподілити їх на родини, види та різновидності в залежності від матеріалів, які застосовуються, та техніки обробки цих матеріалів. Наприклад: роди мистецтва - живопис, графіка, скульптура. Різновидності графіки - малюнок та гравюра, різновидності малюнка - малюнок олівцем, тушшю, вуглем; різновидності гравюри - ксилографія, офорт, ліногравюра, акватинта.
Образотворче та необразотворче мистецтво. За засобами та можливостями відтворення навколишнього світу мистецтво розподіляється на образотворче та необразотворче. До образотворчого мистецтва належить живопис, графіка, скульптура. До необразотворчого - архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, музика, танок. Синтетичні роди мистецтв такі, як театр, кіно, цирк, телебачення, естрада, де ми зустрічаємося як з образотворчими, так і необразотворчими видами мистецтв. Модернізм ставить під знак питання таку класифікацію.
Курс української та зарубіжної культури запроваджений у вищих навчальних закладах України нещодавно. Ще немає апробованих та вивірених практикою підручників, курсів лекцій, методичних рекомендацій. Загальна література з проблем культурного розвитку України строката за своїми методологічними підвалинами, структурою, підходами, методикою відбору емпіричного матеріалу тощо. Немає сталих підручників і з проблем світової культури.
Якщо історія суспільства чи держави вивчає, головним чином, діяльність народних мас, як головних творців історії (не забуваючи при цьому керівників цих мас - еліту), історія культури робить наголос на діяльності окремих особистостей - митців, вчених, педагогів, духовних пасторів тощо, які власне й створюють духовні цінності, а також наслідки їх творчої праці - художні твори, наукові праці тощо.
Ось чому, вивчаючи курс української та світової культури ми будемо робити наголос на окремих, найвизначніших постатях вітчизняної та зарубіжної культури, їхніх найвизначніших творах, їх внеску у світову цивілізацію.
Органічна частина світової культури. Опановуючи курс української та зарубіжної культури, треба звернути увагу на те, що культура українського народу є частиною світової культури, світової цивілізації. Вона розвивалася за спільними законами,