та широку пропаганду австралійського мистецтва як всередині країни, так і за її межами. В структуру Ради входять спеціалізовані відділи та сектори, серед яких :
відділ з культури та мистецтва аборигенів. Головна ідея програм, що готує відділ: культура та мистецтво аборигенів – не просто пережиток минулого, а невід’ємна частина сучасної культури Австралії. Тому основні зусилля необхідно направити на збереження цієї самобутньої культури – вона повинна стати не тільки джерелом життєвої сили для корінних мешканців п’ятого континенту, але й предметом гордості для усіх австралійців. Складачі програм вважають, що аборигенам Австралії необхідно самим керувати процесами розвитку власної культури. Важливу роль тут закликані відіграти центри мистецтва та ремесел, що створюються гуртами аборигенів.
Літературний відділ. Виявляє підтримку австралійським письменникам, як англомовним, так і працюючим на інших мовах, надаючи їм гранти, замовлення на сценарії або інші види творчих робіт, складає програми субсидування книжних видань та літературних журналів та сприяння національним літературним організаціям та заходам, що вони проводять;
Відділ сценічного мистецтва. Програми в цій галузі спрямовані на заохочення розвитку танцювального мистецтва, драми, музики, лялькових та молодіжних театрів. Виявляється підтримка як окремим особам, так і цілим професійним колективам та організаціям. Особлива увага приділяється досягненню високого рівня сценічної майстерності, появі оригінальних форм сценографії, знаходженню нових джерел фінансувань та розширенню інформаційного забезпечення.
Відділи з питань образотворчого та прикладного мистецтва. Закликані сприяти підвищенню рівня австралійського образотворчого та прикладного мистецтва, посиленню ролі художніх організацій, музеїв та галерей, широкому представленню художніх творів, як у самій Австралії, так і за кордоном.
Комісія з австралійських фільмів, Сідней. Була затверджена урядовим актом у 1975 році. Закликана сприяти подальшому розвитку національного кінематографа та телебачення, підвищенню комерційного та художнього рівня кіно і телепродукції, виказувати фінансову підтримку виробництву місцевих фільмів, сприяти їх демонстрації як в Австралії, так і за кордоном.
Австралійська національна галерея, Канберра. Була заснована у 1911 році. Серед основних завдань галереї – збереження та доповнення колекцій австралійського, океанійського та західноєвропейського живопису, виставочна та просвітницька діяльність.
Національна бібліотека Австралії. Розташована в Канберрі, отримала статус закладу загальнодержавного значення в 1960 році. До цього входила до складу Парламентської бібліотеки Австралійського Союзу, створеної у 1901 році в Мельбурні. Національна бібліотека намагається збирати матеріали, що мають відношення до історії Австралії (книги, періодику, рукописи, картини, гравюри, мапи, фото - та кінодокументи, платівки) а також збирає літературу з усіх галузей знань, видану в найбільших країнах. В завдання бібліотеки входить ознайомлення якомога більшого числа австралійців з колекціями, що зберігаються у її стінах, науково-дослідницька робота, бібліографічне обслуговування, представлення усієї необхідної інформації щодо бібліотечного фонду країни, налагодження міжбібліотечних зв’язків.
Національний музей Австралії, Канберра. В 1980 році за підтримки впливових політичних партій отримав статус закладу загальнодержавного значення. Основні завдання музею: забезпечення, збереження, подальше формування та вивчення найцінніших наукових колекцій з аборигенної Австралії та історії країни, починаючи з 1788 року, а також збір матеріалів про унікальну природу п’ятого континенту та її змін внаслідок європейської колонізації. Музей проводить велику просвітницьку роботу.
Австралійська Радіомовленнєва Корпорація, відповідна за програми національного радіомовлення та телебачення. Спеціальна радіомовленнєва служба, що керує радіо - та телепередачі для етнічних меншин, регулярно проводить опитування громадської думки, дані яких використовуються під час складання програм культурного розвитку країни.
В Австралії ні на федеральному рівні, ні на рівні поза урядових структур немає довгочасного планування. Але не зважаючи на це, в галузі культурного розвитку спостерігається чітка організація. Цим займаються: Об’єднання по культурним заходам Комісії з австралійських фільмів (фінансування програм, спрямованих на прилучення австралійців до мистецтва кіно, допомога в проведенні форумів, семінарів, конференцій з різних проблем культури, етики, національного кіно та відео виробництва та ін.); Національна бібліотека Австралії (координація діяльності громадських бібліотек країни по формуванню колекцій і в галузі керування); Міністерство культури, спорту. З питань навколишнього середовища, туризму і у справах територій ( реалізація програм зі збереження і пропаганди культурного спадку країни, в першу чергу, національних колекцій) та ін.
І, нарешті, з усіх питань культурного розвитку населення в Австралії регулярно проводяться статистичні дослідження.
Розвиток індустрії культури та сфери дозвілля є прерогативою уряду. Так, у 1988 році на потреби численних служб, відомств та агентств, що зайняті в цих галузях, а також на виробництво рекламних товарів та сувенірів урядом було виділено більше 14 млрд. доларів США. Центральним органом, що контролює розвиток індустрії культури, є Австралійське Бюро Статистики ( Australian Bureau of Statistics ). Згідно з розробленою ним структурою ( 10 категорій об’єктів, які в свою чергу складаються з 16 більш крупних та 54 більш мілких підрозділів ) сферою індустрії культури охоплені:
пам’ятники і музеї під відкритим небом;
література і бібліотеки;
музика;
- сценічні мистецтва;
образотворче мистецтво та музеї;
кіно - та відеопродукція;
громадські та урядові організації, що займаються питаннями культури і дозвілля;
спорт, розваги;
природне середовище.
Література в Австралійському Союзі розвивається з початку 19 століття на англійській мові. В колоніальний період формування літератури австралійські письменники вважали себе продовжувачами традицій англійської літератури 18-19 віків. Найбільш популярні в цей час жанри: ода, пастораль, елегія, памфлет, мемуари, сімейно-побутовий та пригодницький роман: патріотична поема У.Уентуорта “Австралія” (1823), роман Х.Сейвері “Квінтус Сервінтон” (1830-1831), вірші Ч.Томпсона. У творчості поетів Ч.Харпура, А.Гордона, з’являються риси національного. Реалістичні зображення австралійських поглядів на життя вміщував у себе роман М.А.Кларка “Довічне ув’язнення”.
У наступному етапі (кінець 19 ст. ) література Австралії набуває більш чіткого