Вольфганг Амадей Моцарт

Зміст |

Вступ | 3

1 | Дитинство Вольфганга | 3

2 | Юні роки композитора | 6

3 | Розквіт і занепад слави Великого Моцарта | 9

Висновок | 12

Вступ

В історію музики великий австрійський композитор Моцарт увійшов поряд з Гайдном і Бетховеном як представник так званого “віденського класицизму”. Для музики Моцарта характерна щирість, сердечність, бадьорість, нестримана життєрадісність разом із класичною ясністю, простотою, завершеністю і досконалістю форм. Справедливо казав чудовий російський музикант А. Рубінштейн про музику Моцарта як про творчість “освітлену сонцем”, називаючи цього композитора “Геліосом музики”. “Вічне світло в музиці – ім’я тобі Моцарт!” – писав він у своїй книзі “Музика та її представники”.

Дитинство Вольфганга

27 січня 1756 року в невеличкому місті Зальцбург розташованому біля Альп та сповитому мальовничими річками, садами й лісами народився Йоганнес Хрістозомус Вольфгангус Теофілус Моцарт. Для рідних та близьких він був просто Вольфгангом чи Амадео – так звучало це ім’я італійською.

Зальцбург був у ті часи столицею маленького князівства, яким керував зальцбурзький архієпископ. Батько Моцарта, Леопольд Моцарт, був доволі відомим скрипалем, органістом, педагогом і працював придворним музикантом й камердинером в зальцбурзького вельможі графа Турн.

Вольфганг – сьома дитина в родині. Майже всі його брати й сестри померли ще як були немовлятами. Вижила лише одна сестра Марія Анна, або, як пестливо її називали, Наннерль. Дівчинка була старша від брата на чотири з половиною роки.

Перший музикальний розвиток Вольфганга і Наннерль проходив під керівництвом батька. У вісім років Наннерль починає вчитися грати на клавесині. Все частіше до клавесину підходить Моцарт. На превеликий подив батька, малюк, якому виповнилося три з половиною роки, на слух безпомилково відтворює всі п’єски, які вивчає сестра.

Якось батько прийшов додому зі своїм другом – Шахтнером. Чотирирічний Моцарт сидів за столом, водячи пером по нотному стану. При цьому він занурював у чорнильницю не тільки перо, а й пальці. На питання батька про те, що він робить – хлопчик відповів, що пише концерт для клавесина. Батько узяв лист нотного паперу і побачив написані дитячим почерком ноти, вимазані кляксами. Спочатку йому й Шахтнеру здалося, що це дитяча витівка. Та коли він почав придивлятися, з його очей потекли сльози радості. “Дивіться, пан Шахтнер, – звернувся він до товариша, – як тут все правильно, із сенсом!” Так, у чотири роки, Моцарт склав концерт для клавесина.

У січні 1762 року Вольфгангу виповнюється шість, його сестрі – десять з половиною. Обидва настільки добре оволоділи технікою гри на клавесині, що батько вирішує вирушити з дітьми в концертну поїздку. Для початку вони їдуть в Мюнхен, де діти вдало виступають при дворі курфюрста Баварського. Леопольд Моцарт починає піклуватися про відпустку для поїздки в столицю Австрії.
З перших виступів дітей Моцарта у Відні вони мають сенсаційний характер. Діти грають у кімнатах вельмож і навіть перед королівською сім’єю. Серед розкошів палаців постать шестирічного артиста здається ще більш тендітною, ніж звичайно. Маленькі ніжки в білих панчохах і черевиках з пряжками забавно схилялися зі стільця. Напудрена перука з косою придає його круглому обличчю незвично серйозний вигляд. Хлопчик грає зібрано, з непохитною впевненістю. Його руки наче літають по клавішам. Іноді за бажанням високопоставлених осіб клавіатуру накривають хустинкою. Зовсім не бачачи клавіш, хлопчик продовжує грати впевнено та спокійно. Перед ним ставлять ноти з незнайомими п’єсами. Він одразу ж їх грає, як кажуть музиканти, “з листа”.

Були випадки, коли діти виступали по 2-3 рази на день. Це була тяжка, виснажлива праця, непосильна для тендітного організму. Тяжка скарлатина поклала кінець віденським тріумфам. По поверненні додому Леопольд Моцарт піклувався, щоб заняття дітей йшли чітко й планомірно. І не тільки музикою, а й звичайними шкільними предметами. Вольфгангу сім років. У хлопчика жвавий, допитливий розум. Музикою він займається вже серйозно. Йдуть одне за одним заняття читанням, правописом, французькою мовою. Улюблений предмет – арифметика. Рахувати Вольфганг вчиться завзято й дуже швидко опановує всі чотири арифметичні правила. Кожний день він списує прикладами й задачами обидві сторони грифельної дошки. Якщо місця на ній не вистачає, хлопчик продовжує вимальовувати великі криві цифри прямо на столі і навіть на підлозі.

З 1762 року (Моцарту було 6 років) почалися концертні виступи Вольфганга і Наннерль в різних містах і країнах Європи. Зовсім юні музиканти дали декілька концертів у Мюнхені. Через декілька місяців батько, випросивши собі відпустку в зальцбурзького архієпископа, повіз родину у Відень, який був того часу музичним центром. При дворі імператора, а також в палацах віденських вельмож, існували оркестрові й хорові капели, для керування якими запрошувались видатні музиканти. Кращі віртуози приймали участь у цих концертах. Приголомшуюча майстерність Вольфганга повинна була здійснити враження у Відні, на що покладав надії батько Моцарта. А успіх в такій музичній столиці, як Відень, передбачав молодому артисту європейську славу.

Справді, концерти дані дітьми Леопольда Моцарта причинили справжній фурор. Музична сім’я Моцартів була запрошена до двору у Шнебурн – літню резиденцію австрійського імператора. Там кожний день Вольфганг і Наннерль грали то поодинці, то в чотири руки. Феноменальна майстерність Вольфганга спричиняла хвилю захоплень. Незважаючи на всі тріумфи й захоплення публіки, для дітей