роботу й лягти у ліжко. Він погодився за одної умови: друзі зараз же виконають для нього готові частини Реквієму. Моцарт роздав кожному його партію і сам вирішив прийняти участь: ледь чутним голосом виконував партію альта.
Хвилювання погано подіяло на хворого – у нього посилився жар, почалося марення. До вечора, однак, життя знову повернулося. Останні думки помираючого були пов’язані з його улюбленими творами: з “Чарівною флейтою” і незавершеним Реквіємом.
В цей момент прийшов його улюблений учень Зюсмайер. Моцарт відразу ж узяв рукопис Реквієму і почав робити юнаку необхідні зауваження. Він доручав йому завершити викладку трьох хорів та виконати оркестровку, що була лише в ескізах.
Вночі хворий знову втратив свідомість. Дихання все рідшало. Близько однієї години ночі Моцарт помер. Це сталося 5 грудня 1791 року.
Як тільки стало відомо про смерть великого композитора, хвиля людей відправилася до будиночку на окраїні Відню, де в скромному робочому кабінеті поряд зі старим клавесином лежало тіло Моцарта. Передчасна смерть композитора глибоко шокувала сучасників. Розповсюдились чутки про можливе отруєння через повільно діючу отруту. Однак для цих чуток не було належної основи.
Окремої могили для Моцарта так і не приготували. Сьомого грудня тіло Моцарта було поховано в загальній могилі, де ховали бідних, жебраків і злочинців...
Висновок
За своє коротке життя Моцарт склав велику кількість музичних композицій: 23 музично-драматичних твори, 49 симфоній, більше 20 концертів для фортепіано з оркестром і 6 – для скрипки з оркестром, цілий ряд концертів із соліруючою партією духового інструменту, 43 сонати для скрипки з фортепіано, 17 фортепіанних сонат, більш ніж 50 камерних ансамблів, багато побутової інструментальної музики (танці, серенади, дивертисменти), багато романсів, пісень.
Моцарт – величний композитор другої половини 18 століття. В оперній творчості Моцарта геніально підсумовані всі основні напрямки розвитку музично-драматичного мистецтва у всіх його жанрових різновидах. У своїх кращих операх він знищив кордони, що відрізняють “серйозну” оперу від побутової комічної, від так званого “зінгшпіля”, створив твори правдиві, реалістичні.
У 2006 році виповниться 250 років з дня народження Моцарта, а в1991 році виповнилося 200 років зо дня смерті, проте його правдива, життєрадісна музика живе у наші дні повноцінним життям. Опери Моцарта виконуються на сценах кращих оперних театрів, його інструментальна музика постійно входить в програми концертів. На творах Моцарта, виховавши багато поколінь музикантів, продовжує навчатися молодь і в наші дні.
Джерела
www.ournetclassic.dp.ua
www.natstone.viartualave.net