Ведмідь трохи добрішає і чухає потилицю, задумливо каже:

Косар: - Ось так, береш ломиш кусочок, солиш і їш.

(Ведмідь з недовірою відпускає косаря і пробує їсти хліб).

Ведмідь: - Ого, це вроді добре. Ну і ну, та це дуже добре!

Жадібно їсть кусок за куском, наївся до схочу, взявся за живіт і каже):

- Тепер я тебе точно не з’їм, бо хліб уже лапою можу у горлі дістати. Смачна ця справа, але звідки ти його взяв?

Косар (сміється)…- Та жінка спекла…От дивися, я і тебе навчу. Хочеш?

Ведмідь: - Хочу!

Косар: Ну тоді дивися – це хліб (показує на поле).(Ведмідь рве декілька колосків і гризе, і нюхає, і каже)

- Це не таке, як ти мені їсти давав, ти мене дуриш!

Косар: - Та ні, ведмедику, це колоски, і їх треба всіх покосити у снопи. Ціле поле.

Ведмідь: - І вже буде хліб?

Косар: - Та ні. Ще, ведмедику, не буде хліба. Треба ті снопи додому відвезти і обмолотити.

Ведмідь: - І вже буде хліб?

Косар: - Та ні, ще не буде хліба. Потім обмолочене зерно треба відвезти у млин і змолотити його.

Ведмідь: - І вже буде хліб?

Косар: - Та ні, із зерна буде тільки мука. А далі треба із муки тісто замісити.

Ведмідь: - І вже буде хліб?

Косар: Та ж не перебивай, із сирого тіста хліба не буде. Треба у печі напалити.

Ведмідь: - І вже буде хліб?

Косар: - Ну який ти, ведмедику, нетерплячий! Треба то тісто спекти і аж тоді буде хліб.

Ведмідь: - Ого-го! Скільки багато роботи, я краще піду якісь дикі бджоли пошукаю і буду мід їсти, а ніж так довго на хліб чекати. А тобі я дякую, косарю, за хліб. Я вже зовсім ситий, піду у ліс, трохи малинки поїм. (Пішов геть)

Косар: Хлопці! Та де ви? Де ви всі поділися? (іде шукати).

Виходить пара: Лінива газдиня і її чоловік (ще зжинають декілька снопів і співають пісню «Ой вже жнива наступають»).

Ой вже жнива наступають

Укр н пісня

І Ой вже жнива наступають,

Мене кольки похапають,

Ой як же я піду в поле,

Коли мене колька коле?

ІІ Взяв ми милий за рученьку,

Веде мене помаленьку,

Може, як ся розрухаєш,

Пару снопів назбираєш.

ІІІ Ой вийшла я на то поле,

Таки мене колька коле,

Сіла на сніп та й думаю,

Видить Бог, що знемагаю.

ІV Ой взяв милий бука в руки,

Як мя влупить поза вуза,

Штири копи напорола,

Вже й мя колька не колола.

Косар (приводить женців і каже): - Ого-го, поки я хлопців шукав, ви тут добре жали! Вже скоро буде ниві кінець і роботі вінець!

Газдиня: - Ой, женчики, допоможіть, о буде і роботі кінець! Співає пісню «Ой жніть, женчики, жніте», а женці відповідають:

Ой жніть, женчики, жніте

Газдиня: Ой жніть, женчики, жніте

Нивоньку дожинайте!

А як ниви дожнете,

То горілки нап’єтесь!

Женці: Нам горілка не мила,

Нас нива потомила.

Не так нива, як гони,

Широкії загони.

(Ще декілька колосочків залишається на полі)

Косар: Та чекайте, женці, пора і «бороду» робити. (Залишає колоски, зав’язує їх червоною лєнтою, знімає із колосків зерно і каже: - Залишаю ці зернятка для пташок, аби ти, нивонько, нам і на другий рік родила, аби тебе громовиця не спалила, аби ніякий «злодій» не напав і нашу скарбницю «не обікрав»!

- Ану, женчики, чи добре ми жали, чи хоч на вінок колосків полишали? Зараз будемо плести вінець, і буде нашій роботі кінець!

-А котрий тут був сніп останній? Оцей? (Бере косаря, що стояв поруч і звалює його на землю. Усі косарі-женці роблять теж саме).

-А би ти був здоровий, і на другий рік дочекати, щоби оцю ниву жати, нехай росте велика пшениця, аби були з неї смачні паляниці.

-Ану, хлопці, дайте снопа, поворожимо коло останнього снопа. Який врожай буде і на другий рік? (Тричі кидає серп позад себе) (Останній сніп прибирають, прикрашають).

Косар: - А тепер ідемо додому, бо вже нас газди зачекалися. (Всі разом співають «Одімкни пане нові ворота».)

І Одімкни, пане, нові ворота,

Несем віночок з щирого злота

ІІ Ой вийди, пане, хоч на ганочок,

Ой викуп, викуп, золоти віночок.

Господар (старший) виходить і зустрічає женців із хлібом-сіллю.

Дівчина (із вінком вклоняється і каже):

-Дай вам Боже, щобисьте щасливо дочекали,

На той рік сіяти орати, а ми здорові збирати!

Господар: - Дай, Боже, дочекати в добрім здоров’ю! А ти, молода, Бог дай, здорова росла і шлюбного вінця доросла!

Дівчина (здіймає вінець, віддає господареві і каже):

-Нате ж вінець, а нам дайте на танець!

Співають пісню: «Нива ся хвалила»

І Нива ся хвалила, що добре зродила

Є ще ся хвалила, ліпше буде родила.

З стріхи горіхи летіли, женці горілки хотіли.

ІІ Віночок на кілочок, горілка на столочок.

Господар (запрошує всіх до хати, бере вінок і сніп у женців, кладе у хаті), каже: - Ну що, жінко, піду намелю муки з нового зерна, то будемо вареники варити і женців частувати. (іде)

(Виходять діти і співають пісню «Про Вітряк»)

Укр. н. Пісня

І Ой у полі на горбочку, на горбочку

Стоїть чудо на кілочку, на кілочку,

Люди чудо змайстрували,

Вітряком його назвали.

ІІ Буйний вітер повіває, повіває,

Чудо крилами махає, гей махає,

І махає, і махає,

Наче всіх людей скликає.

ІІІ Звозять в міхах зерно люди, зерно