Водночас великі центри цього промислу: Косів, с.Яворів, с.Річка. Тут з давніх часів прикрашали в хатах балки – сволоки, одвірки, двері, ліжка, скрині, столи, знаряддя праці, музичні інструменти контурним різьбленням, яке виконували ножем. Найвідомішим різьбярем, що значно розвинув і вдосконалив техніку гуцульського різьблення був Юрій Шкрібляк (1822-1884) із Яворова Косівського району. Виготовив токарний верстат, що полегшував працю і дав можливість шукати нові форми виробів. Майстер придумує нові форми інструменту, вдосконалює техніку різьблення, урізноманітнює орнамент, створює основні композиції сполучення його елементів. Першим вводить зображення, квіти, активно використовує традиційні елементи: "зубці", "сонечко", "підківки". У своїх роботах застосував інкрустацію із баранячого білого та чорного рогу, мідного дроту, цвяхів з головками.
Для посилення виразності одного різьблення він втирав вугілля у виїмки. Почав вироби натирати воском. Твори майстра експонувалися на виставках в Коломиї, Львові, Кракові, Відні.
Він створив композиційну схему, за якою вся декоративна площина розбивається на менші поля, де розміщуються візерунки. Вдосконалюються мотиви плоского різьблення, вводиться інкрустація різноколірним деревом, рогом, керамікою, перламутром, металом, бісером. Збагачення виробів інкрустацією пов'язане з різьбярами-умільцями Марком Мегеденюком із с.Річка і Василем Девдюком з с.Старий Косів.
В.Девдюк вводить інкрустацію різноколірним деревом, бісером, металом і перламутром та полірування виробів. Розробляє нові орнаментальні композиції, використовуючи мотиви "слізки", "пшенички", "гачки". Виготовляє меблі, декоруючи їх різьбленням і випалюванням.
Для творчості М.Шкрібляка властиве інкрустування виробів бісером (білим і голубим), добором форми, застосував, різьблене, приділяючи велику увагу орнаменту.
Третій період розвитку різьблення збігається із післявоєнним періодом, коли знову активно розвивається народне мистецтво Гуцульщини. У Косові відновлюється робота "Гуцульщини" з філіалами у с.Річка художнього фонду України. Виконуються портретні зображення у рельєфному різьбленні в поєднанні з інкрустацією та сухим різьбленням.
В Україні і за її межами відома творчість Ю.Шкрібляка, Юрія і Семена Карпатюків заслужених майстрів народної творчості України. Вони внесли у скрабницю художньої обробки деревини ту класичну цілісність, яка прийнята за початок відліку при оцінці творчих досягнень сучасних майстрів. Майстри використовували у своїх творах композиційні прийоми і орнаментальні мотиви їх діда Ю.І.Шкрібляка. Розробляють оригінальні композиції, широко застосовують нові мотиви "хлопчики", "зірниці", займаються інкрустацією бісером, перламутром, різноколірним деревом. Семен застосовує нові орнаментальні мотиви і композиції, використовує кольоровий метал в інкрустуванні виробів, продовжує художні традицій династії різьбярів.
Успішно працюють і розвивають кращі традиції гуцульського мистецтва члени Спілки художників М.Тимків і В.Кабин. Центр розвитку гуцульської різьби на Буковині - м.Вижниця. Відомі майстри: Ходаківський, Гайдук, Бондаренко, Фірчук. У художніх промислах Гуцульщини є дві форми творчої праці – колективна і індивідуальна. Використовується ручна художня праця, лише деякі процеси механізовані. Продукція має декоративний характер. Мистецькі твори високо ціняться, експонуються на виставках.
Велику роль на розвиток мистецтва різьби відіграють навчальні заклади Косова та Вижниці. Тут навчальний процес грунтується на вивченні і творчому використанні кращих традицій народної творчості.
Вагомий внесок у відродження і розвиток художньої обробки дерева Гуцульщини вніс невтомний слід народного мистецтва.
Рельєфне різьблення всіх видів широко застосовувалося в оформ-ленні храмів, палаців, при виго-товленні стильових меблів. Різьб-ленням прикрашали іконостаси, ажурні колони, стильові меблі, а також кораблі (корабельне різьб-лення). У селянському побуті цей вид застосовувався в оформленні віконниць, фронтонів будинків ("домове різьблення"), виробів по-буту тощо.
Тепер техніку рельєфного різьб-лення використовують у монументально-декоративному оформленні приміщень. Роблять невеликі різьблені вставки, накладки для меблів. Широко застосовувалось рельєфне різьблення у декоруванні предметів побуту — скриньок, де-коративних тарелей, настінних панно, рамок, карнизів, кубків, ваз.
Технікою рельєфного різьблення захоплюються ті різьбярі, котрі мають потяг і здібності до пла-стичного вирішення форми. Серед народних різьбярів старшого по-коління в Україні відомими стали Я. Усик, В. Гарбуз, І. Коваль з Полтавщини. І. Коваль у техніці барельєфу вирізьбив картини, що експонуються в Полтавському краєзнавчому музеї. Вони вико-нані у народному стилі, для якого характерні безпосередність відо-браження життя, де умовність по-єднується з принадливим примі-тивом, якому властиві дещо узагальнено-огрублене або надто деталізоване вираження задуму.
Я. Усик із Миргорода за основною професією — маляр-альфрейник, різьбленням почав займатись приблизно з 1938 р. Для його творчості характерні точність і реалістичність виконання. Майстер зробив у барельєфі портрети Т. Шевченка, М. Гоголя, а також композиції "Гоголь слухає лірника" та ін. Відомий автопортрет художника у барельєфному різьб-ленні вирізняється тонкою натуралістичною деталізацією.
В довоєнний час техніка рельєфного різьблення розвивається в тій частині України, яка знахо-диться під владою панської Поль-щі: на Лемківщині та у м. Яворів.
Після перемоги над фашистською Німеччиною ряди українських різьбярів поповнює молодь, яка працює в різних техніках різьб-лення, у тому числі й в рель-єфному. Це — В. Хитько, Б. Лубінець, М. Коленков, П. Хоменко з Харкова, В. Ковальов з Дні-пропетровська, В. Дорош із Жме-ринки.
На Гуцульщині кращі майстри виконують у техніці рельєфного різьблення портретні й сюжетні зображення на декоративних таре-лях, обкладинках для альбомів, куманцях (баклагах), при цьому обрамлюють зображення "сухим" різьбленням. У 60—70-х роках плоский рельєф виконується майстрами-гуцулами в манері, близь-кій до "сухого" різьблення. Таке поєднання допомагає створенню єдності й цільності всієї компо-зиції, складеної фактично з різ-норідних елементів. Так, майстер-но виконані зображення портрета Ю. Шкрібляка майстрами М. Федірком та А. Іващенком, плоско-рельєфні сюжетні зображення на тарелях різьбяра М.Грепиняка. Великим успіхом користуються сюжетно-тематичні твори відомих майстрів М. Кіщука, І. Смолянця, І. Савченка.
Із майстрів, котрі працюють у техніці рельєфного різьблення, ві-домі імена В. Чміля із м. Болехів Івано-Франківської обл., П. Пет-ренка з м. Заложці Тернопільської обл. Цікаві рельєфні композиції народного майстра зі с.